До 1 лютого 2010 року Україна повинна виправити всі недоліки з об’єктами, що внесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

12 грудня 1990 року перший український об`єкт «Собор Св.Софії Київської та ансамбль монастирських будівель Києво-Печерської лаври» були прийняті до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У 2009 році через хаотичну забудову в межах їхніх охоронних (буферних) зон Україна поставила свій об’єкт на межу включення до Списку об’єктів ЮНЕСКО, що перебувають в небезпеці.

Лише після візитів екпертів ЮНЕСКО та їхніх рекомендацій українська влада помітила, які непоправні збитки вона нанесла історичному середовищу Києва. Саме цьому питанню - збереженню історичного характеру містобудівного середовища в межах охоронних зон Києва - була присвячена нещодавня нарада у Мінрегіонбуді. Її провів міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда, який доклав багато зусить як мер Львова, щоб історичний центр міста також був включений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Міністр Куйбіда повідомив і сумну статистику по Україні: 40 пам’яток знищено і їх треба вивидити із реєстру нерухомих пам’яток історії та культури.
«Влада, міські ради, специфічно розуміють поняття охоронні зони», - зазначив міністр.
Він також наголосив, що в охоронних зонах порушується все пам’яткоохоронне законодавство, дозволи на будівництво надаються без врахування містобудівного середовища, порушується дозволена поверховість і вимоги до збереження історичного середовища.
«Містобудівне обгрунтування готується за бажанням забудовників, які мають більше аргументів», - сказав Василь Куйбіда.

Фахівці, чиє головне завдання є збереження автентичності історичного середовища, нарікають не на відсутність законів, а на системну корумпованість влади, яка неспроможна забезпечити дієвий контроль за дотриманням вимог пам’яткоохоронного законодавства.

«Проблема не у відсутності законів! Можливо вони і не досконалі, однак достатні для вирішення питань охорони культурної спадщини. Зараз ми є свідками циклопічних містобудівних перетворень, які поставили Україну на межі перебування у Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО по одному із наших об`єктів»,- сказав директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець.

Пан Кролевець наголосив, що Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, приймав до Списку український об`єкт разом із охоронними зонами.
Директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника назвав п’ять рішень Київради, які дозволяють будівництво висотних будинків та готельних комплексів у буферній (охоронній) зоні  Києво-Печерськоі лаври.

Найбільшу загрозу для збереження Києво-Печерської лаври становитимуть такі будівництва. Це будівництво на території першого в Києві дитячого садка заводу Арсенал, пам’ятки архітектури 1923 року, Аскольдів провулок 9. За інформацією Кролевця, висота будинку має бути вищою за «славнозвісний» будинок на Грушевського,9.

Наступним загрозливим будівництвом є будівництво готельного комплексу з підземним  паркінгом у безпосередній близькості до Церкви Спаса на Берестові, памятки Х1 ст., порядковий охоронний номер №2, другий після Софії Київської №1.

Неприпустимим також, на думку директора заповідника і експертів ЮНЕСКО, є будівництво ресторану на набережній Дніпра безпосередньо під Дальніми печерами у зоні регулювання забудови Києво-Печерського заповідника.

Так само загрозливим є будівництво на території «Мистецького арсеналу» комплексу будівель геометричної конфігурації на валах Київської фортеці, пам’ятки національного значення. «На думку експертів ЮНЕСКО – це катастрофа», - повідомив Кролевець.

Наступна загроза  - будівництво  готельного, офісного та житлового комплексу на території колишньої взуттєвої фабрики та двох військових містечок.

Не краща ситуація і з буферною зоною Собору Св. Софії Київської.

Головний архітектор Національного заповідника «Софія Київська» Ольга Самойленко розповіла «Київ.proUA.com», що усе будівництво ( реконструкція, реставрація, ремонт) є регламентовані науково-проектною документацією «Охоронна зона ансамблю споруд Софійського собору. Межі та режим».

Цікаво, скільки чиновників, що попідписували свої дозволи на будівництво хоча б раз тримали цей документ в руках?

Потенційно небезпечними для Софії Київської є будівельні роботи за адресами по вул.Десятинній,11, по вул. Десятинній, 4/6, по вул. Софійській №20/21.

Незважаючи на протести громадськості розробляються проекти, що порушують історичне середовище ансамблю Софійського собору.
Це проект  будівництва офісно-житлового будинку з приміщеннями торговельно -громадського призначення за адресою   вул. Рейтарська, 12.

Проект житлового комплексу з приміщеннями  громадського призначення та вбудованим паркінгом  по вулиці О. Гончара, 17-23.

Проект будівництва офісного комплексу на вул. Стрілецькій 10/1.

Проект будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вулиць Стрілецької та Георгіївського провулку  9/11.

Проект будинку  на перетині  вул. Володимирської  та  Софійської 21/20.

Ольга Самойленко наголошує, що перетворення в буферній зоні  створюють загрозу стабільності фізичних умов існування пам’яток, призводять до підвищення рівня ґрунтових вод, що в свою чергу загрожує їх фундаментам. Підвищення поверховості будинків   негативно впливає на композиційно-художні якості ансамблю, тим самим знижують його історико-культурну цінність.

Хоча український бізнес ще не навчився заробляти гроші на інтелектуальному туризмі, тому, як сказала директор однієї туристичної фірми в коментарі журналу «Weekly», - туристам потрібні готелі і ресторани, і вони цілком можуть обійтись без українських пам’яток.

Але навіть така споживацька позиція бізнесу має підкоритись вимогам до  «Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної  спадщини» до якої Україна приєдналась у жовтні 1988 року. І всі перетворення  в буферній зоні українського об’єкту мають відбуватися у відповідності з нею.

Нагадаємо ще раз деякі вимоги експертів ЮНЕСКО, що працювали в Україні протягом 2009 року.

«Вони ноголошували, що Софія і Лавра -  це єдиний об’єкт і головне, що їх об’єднує - це панорама Дніпра.У зв’язку з чим рекомендували розширити східну охоронну зону і Софії і Лаври до берега Дніпра» - сказав Сергій Кролевець.

Екперти ЮНЕСКО не розуміли, яким чином українські обєкти управляються різними міністерствами. Тому рекомендували привести укравління до єдиного центру.

Чи виконає Україна рекомендації ЮНЕСКО і збереже свою гідність перед міжнародною спільнотою, побачимо вже незабаром. Бо саме до 1 лютого 2010 року Україна повинна виправити недоліки з управління своїми об’єктами, що внесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ольга Рось