У Києві жінка сім років живе на горищі Музею Андріївського узвозу
|
03 липня 2009 17:13 |
70-річна Людмила Степанова рівно 7 років живе на горищі будинку, в якому знаходиться Музей однієї вулиці. Іншого житла у неї немає, а чиновники, яких вона просить про допомогу, присилають лише відписки, повідомляє «Сегодня».
Допомагає бабусі її внук. Він рік тому поселився на горищі разом з нею. Світло їй провела одна співчутлива сусідка. Сусіди інколи пускають її до себе покупатися і випрати речі. Художники дають сувеніри під реалізацію, щоб бабуся не голодала.
«У мене була двокімнатна квартира на Андріївському спуску. У 2002 році моя дочка продала своє житло і переїхала до мене з двома дітьми. Поки дочка пила і гуляла, вихованням дітей займалася я. У жовтні 2003 року до мене заявився її друг Костить і заявив, що він купив моє житло за 7 тис дол. Спочатку я вухам своїм не повірила, але коли повернулася наступного дня з соцзабезу, наштовхнулася на закриті двері, а по всьому сходовому майданчику — з п`ятого по перший поверх — були розкидані мої речі і меблі», - розповіла вона.
У шоковому стані старенька просиділа декілька днів в під`їзді, сусіди приносили їжу і одяг, але ніхто до себе не звав. А потім зібрала вона свої речі і перемістилася на технічний поверх, який знаходиться над шахтою ліфта. Бабуся говорить, що дізналася, ніби через знайомого нотаріуса дочка підробила її підпис на довіреності і просто віддала квартиру за борги і зникла з дітьми. За документами все було чисто і ніяких прав на квартиру бабуся вже не мала.
Зараз її колишню квартиру здають в оренду нові господарі, а пенсіонерка тулиться в наскрізь просоченій грибком комірці. «Я уявити собі не могла, що от так доживатиму вік. Дочку я не кляну і зла їй не бажаю. Але давно її не бачила і не хочу», - додала вона.
«Усіма колами пекла» називає Степанова свої поневіряння по чиновницьких кабінетах. Проте чиновники вирішити її квартирне питання не беруться.
Допомагає бабусі її внук. Він рік тому поселився на горищі разом з нею. Світло їй провела одна співчутлива сусідка. Сусіди інколи пускають її до себе покупатися і випрати речі. Художники дають сувеніри під реалізацію, щоб бабуся не голодала.
«У мене була двокімнатна квартира на Андріївському спуску. У 2002 році моя дочка продала своє житло і переїхала до мене з двома дітьми. Поки дочка пила і гуляла, вихованням дітей займалася я. У жовтні 2003 року до мене заявився її друг Костить і заявив, що він купив моє житло за 7 тис дол. Спочатку я вухам своїм не повірила, але коли повернулася наступного дня з соцзабезу, наштовхнулася на закриті двері, а по всьому сходовому майданчику — з п`ятого по перший поверх — були розкидані мої речі і меблі», - розповіла вона.
У шоковому стані старенька просиділа декілька днів в під`їзді, сусіди приносили їжу і одяг, але ніхто до себе не звав. А потім зібрала вона свої речі і перемістилася на технічний поверх, який знаходиться над шахтою ліфта. Бабуся говорить, що дізналася, ніби через знайомого нотаріуса дочка підробила її підпис на довіреності і просто віддала квартиру за борги і зникла з дітьми. За документами все було чисто і ніяких прав на квартиру бабуся вже не мала.
Зараз її колишню квартиру здають в оренду нові господарі, а пенсіонерка тулиться в наскрізь просоченій грибком комірці. «Я уявити собі не могла, що от так доживатиму вік. Дочку я не кляну і зла їй не бажаю. Але давно її не бачила і не хочу», - додала вона.
«Усіма колами пекла» називає Степанова свої поневіряння по чиновницьких кабінетах. Проте чиновники вирішити її квартирне питання не беруться.
Останні новини
|
19:09 |
Попов вимагає від директорів підприємств позаганяти всіх робітників до лікарняної каси |
|
19:05 |
|
|
19:00 |
|
|
18:50 |
|
|
18:40 |
|
|
|
|
Copyright © 2011
0