КИЇВ

Допит Володимира Щербаня: хто кого звинувачує (РЕПОРТАЖ)

0

4 березня слухали чергового свідка в справі убивства народного депутата Євгена Щербаня, в якому обвинувачують екс-прем’єра Юлію Тимошенко

І в черговий раз без неї. Прокурор Фролова сказала просто: «Підсудна не прибула і її неявка не перешкоджає судовому засіданню». І, звісно, таку позицію вкотре заперечив захист ЮВ. Сергій Власенко назвав поведінку прокуратури « просто розкішною».

- Людина, яка перебуває в ув’язненні не може обирати чи поїде вона в суд чи ні, - каже захисник.

До зали заходить екс-губернатор Донеччини та Сумщини Володимир Щербань. Колишній друг, приятель та бізнес-партнер убитого Євгена Щербаня. Присутній і потерпілий у справі – син Євгена Щербаня Євген Щербань.

В.Щербань хоч і весь час бідкався, що він17 років не повідомляв про причетність ЮВ та Лазаренка до вбивства Є. Щербаня, бо «боявся», але страх зовсім не попсував йому зовнішнього вигляду. Він виглядає досить доглянутим, як кажуть, у формі, гарному випрасуваному, дорогому костюмі, лакованих туфлях… В. Щербань, за його словами, може зараз дозволити собі ніде не працювати. Він займається «своїми справами».

Зі його слів стає зрозуміло, що з ЮВ він вперше спілкувався у 1997 році, коли вона була віце-прем’єр-міністром. Тобто до осені 1996 році, коли вбили Є. Щербаня він з нею не був знайомий.

В. Щербань «клянеться казати правду й тільки правду» і починає свідчити. У своїх довільних показах він енергійно розповідає, як ефективно господарював на Донбасі, коли був губернатором у 1995-96 роках… З убитим Євгеном він спершу співпрацював у виробництві та продажі горілчаних виробів. Це ще був СРСР. Відправляли ешелонами на Росію спирт, коньяки, вина... Крім того, вони поставляли в Донецьку область харчові продукти, бо в радянські часи був дефіцит цього… Співпрацювали дуже тісно, й все йшло успішно, бо «тоді мало-хто умів вести підприємництво».

У 1994 році хлопці обидва були обрані депутатами до ВР.

В. Щербань переконує, наскільки вони були близькі з ЄЩ. Як зустрічалися родинами, їздили разом з родинами в Америку відпочивати, їхні будинки в Атланті знаходяться по сусідству, у Києві на вул. Вєтрова – «дом один на двох»…

- Ми проводили разом шість днів на тиждень, крім ночей, коли лягали в ліжко…До речі, ми думали, як зробити броньовані ворота й ліфт заді, щоб було нам безпечно на Вєтрова. Я як губернатор мав багато інформації від СБУ, від управління внутрішніх справ, який кримінал заїжджає у Донецьку область, що відбувається з нашими підприємцями… Одним словом знали один про одного все!

В. Щербань описує райське життя успішного бізнесмена та політика своє та свого покійного партнера:

- Тоді ще не було «Індустріального союзу Донбасу», але вже тоді зародилася думка створити структуру, в якій об’єднати всі великі підприємства Донецької області, але потім ця думка розвіялася. Тому створили комерційну структур, куди увійшли провідні вчені. До цієї структури взяли Олександра Момота. Це була дуже інтелігентна людина, жодного мату від нього не було чути, у третьому поколінні інтелігентна сім’я.

Далі В. Щербань почав розповідати, як познайомився з Павлом Лазаренком. Мовляв, у ті роки він чув, що в Дніпропетровській області сільське господарство на передових. Він поїхав ознайомлюватися з досвідом Дніпропетровщини. Губернатором тоді там був Лазаренко. Проте вже тоді отримав В. Щербань від Лазаренка розчарування, бо в магазинах спеціально до їхнього приїзду виставили ананаси.

- З Павлом у нас були стосунки недружні, а, я б сказав, чисто службові.

А розчарував В. Щербаня Лазаренко ще тоді, коли Павло Іванович образився на те, що він його не зустрів на кордоні Донецької області, коли мав з візитом приїхати Кучма. Мовляв, Лазаренко образився.

- Цього для мене було досить характеристики Павла Івановича. Коли Лазаренку було запропоновано посаду першого віце-прем’єра, він уже пропонував пустити на ринок Донбасу ЄЕСУ. Я одразу ж відмовився. Натомість подарував Лазаренкові цілу горілчану лінію: «Я дарую тобі цю лінію, забирай її собі й користуйся нею». 

На що Власенко сказав:

- Я не розумію чи це свідок, чи це цар.

Як розповідає В. Щербань, Лазаренко ніяких більше справ не мав до нього, як тільки вимагав пустити ЄЕСУ на донецький ринок.

- Коли Павло став віце-прем’єром, до нас майже щотижня завітала Юлія Тимошенко. Був ще Гравець… Я жодного разу не спілкувався з нею. ЮВ напросилася до мене на прийом, я її не прийняв. Такі намагання відбувалися протягом 95-96 років.

Як розповідає В. Щербань, у 1996 році відбулося кілька дуже жорстких зустрічей з Павлом Івановичем. Проте від деяких він собі навіть дозволяв відмовитися в останню хвилину. Він також не хотів призначення його прем’єр-міністром і навіть готував серйозну доповідь у ВР.

- Але Леонід Данилович особисто дзвонив і казав: «Володю, проголосуй».

Протягом 1995-96 років Тимошенко напрошувалася на зустріч до В.Щербаня, але він її не приймав.

Якось, як розповідає В.Щербань, Лазаренко. вже будучи прем’єром, від опівночі до поки не зійшло сонце вмовляв його пустити ЄЕСУ в Донецьк.

- Скажу відверто, закінчилося це тим, що я послав Павла Івановича. По-мужицьки послав. І сказав: поки я там, цього не буде ніколи. Він сказав: ти пожалкуєш, що народився на світ.

Далі пішла розповідь, як Лазаренко почав «псувати» політичну кар’єру В. Щербаню , як шахтарі лягли на рейси за невиплату зарплатні.

- Усе було нормально, не було ніяких позовів. Чого вони?

Потім В. Щербань розповів, що Лазаренко готував його звільнення. У цей час і відбувся замах на Павла Івановича. Про це екс-губернатор теж цікаво розказує, мовляв, Лазаренко приїхав у Донецьку область з візитом, проте сам поміняв собі програму перебування. Тоді йому доповіли, що на Лазаренка був замах.

- Чого знесло кришу автомобіля, а голову не знесло? Що це за замах? – обурився був тоді

В. Щербань. Кучма сказав, що коли телефонував йому Лазаренко після замаху, він плакав. Я сказав, що це великий артист, він і без вибуху заплаче.

Після замаху на Павла Івановича В. Щербань відправив свою дружину в Америку. Невдовзі й сам приїхав, там відбувалися літні Олімпійські ігри. Там був Євген, він був дуже пригнічений, як свідчить В. Щербань.

- Ми вийшли на балкон, і Євген сказав мені: Володя, меня расстреляют. - Почему? - Ну, так і так, я отказал Павлу в газе.

В. Щербань ще раз повторив, що він знав про небезпеку, бо йому доповідали. І він начебто просив Євгена Щербаня поїхати в Америку:

- Женя, брось все, едь в Америку, пересидиш там. Есть дом, есть деньги… Але той вперся і сказав: Нет, я никуда не поеду. Я вижу, что за мной ездят машины, я понимаю, что происходит.

Они не остановятся. Идет зачищение нас днепропетровцами.

- Он был весь черный, руки у него тряслись.

Правління фракцією за ініціативою Є. Щербаня від В. Щерабаня перейшло в руки Євгена Марчука. Після того екс-губернатор поїхав на місяць у Грецію і більше вони з Є.Щербанем не бачилися ніколи в житті.

В.Щербань запевняє, що жодних розбіжностей з Євгеном у нього не було. 

- И ни о каких президенстких мечтаниях и близко не было в 96 году… Была чистая экономика и никакой политики. Мы не сходились чисто в экономических процессах.

- Я никогда не разделял Лазаренко и Тимошенко. Она была посланцем в область, но я, откровенно говоря, никогда не хотел ее видеть. Может. потому что женщина и попытается уговорить. Но о взаимоотношениях Лазаренко и Тимошенко знали. Все, кто занимались убийствами, догадывались, - раптом випалив В.Щербань.

Він заявляє, що й Брагіна попереджав, але до його слів віднеслися «поверхово».

- Як свідок я розумію, чому мене сюди викликали сюди. Я вважаю причетність як Лазаренка виконувача, так і замовника Тимошенко до вбивства мого колеги, мого товариша.

Щербань Євген неодноразово зустрічався з Тимошенко. На всіх зустрічах він відмовляв, посміхався, розповідає В.Щербань.

- Мене були попередили: знову влазитимеш у ЄЕСУ - буде те саме, що з Євгеном Щербанем.

Після вбивства Євгена В.Щербааня місяць допитували у СБУ.

- Потім, за розпорядженням президента, у мене було чотири автоматчика. Вони були, поки не зняли Павла.

Прокурор Пушкар задає наводяще питання, релі чуючи, які форми поведінки могла мати ЮВ на зустрічі з убитим. В.Щербань жодного разу не був на них присутній, тому розказує тільки з уст убитого.

- Сообщал ли он о каких-либо других угрозах? - цікавиться прокуратура.

- Честно сказать, не помню.

Захисник Плахотюк взявся допитувати В.Щербаня першим.

- Чи володіли ви ситуацією на газовому ринку? – запитує.

- Володів, бо це була основа економіки.

- Ви займалися на той час бізнесом, коли були губернатором?

- Ні. Я створив сотні структур. Ними керували інші люди.

- Коли ви стали засновником ІСД?

- Я не був засновником ІСД.

- Тоді чому заснування ІСД ви повинні були вирішувати з Євгеном Щербанем?

- Бо це структура, від якої залежала економіка області.

- Вона була підпорядкована облдержадміністрації?

- Ні. Я не втручався в діяльність ІСД… А відстоював інтереси підприємств Донецької області.

Тут Щербань почав кричати. Його дратувало, захисник викривав те, що насправді В.Щербань упливав як губернатор на створення ІСД і на те, щоб ІСД була монополістом на ринку Донецька.

Свідок часто так заходив у дебрі «вугілля, газ, поставки, бартер, ціна на газ», і все далі від прямих доказів причетності ЮВ до вбивства.

- Вам відомо про угоду ЄЕСУ і ІСД від 95 року?

- Вона за собою нічого не несла…

- По якій ціні постався газ за цією угодою, знаєте? Ви бачили угоду? Умови знаєте? За

якою ціною поставлявся газ, знаєте?

На всі ці відповіді ВЩ відповів «ні».

- Але мені доповідали, що ці умови нас не влаштовували. Якщо ці угоди були, то тільки на вимогу прем’єр-міністра.

- Вас, це кого?

- Донецьку область.

- Ви казали, що вас пресували, а чому не згадували про угоду?

- Ну, не згадував.

- Чому не вигідно було? Яка вартість газу була?

- Не пам’ятаю.

- Якісь дії з боку прем’єра були в бік Щербаня?

- Були погрози.

- За яких обставин Лазаренко погрожував Щербаню?

- Мене це не цікавило, мене цікавив сам зміст. Я не пам’ятаю, чи були в нього очки на обличчі, і мене це не цікавило.

- Я ще раз вам кажу, ну, не пам’ятаю я цін, - обурився В.Щербань, коли Плахотнюк допитувався про оптові ціни на газ.

- А по якій ціні пропонували ЕЄСУ газ?

- По невигідній.

- Якщо було не вигідно, то чому ІСД брала газ через ЄЕСУ?

- Ми ж політикою теж займалися, тому вели себе інколи дипломатично. І брали, і не брали. Не було такого, щоб з відвертою душею… Цього не було. Тиск був тільки за газ. Більше ні за що.

- То чому ви не втрутилися, якщо був не вигідний контракт?

- Не пам’ятаю.

 

 

- Чому після вбивства Щербаня ви не звернулися до правоохоронних органів?

- Я ж не самогубець, щоб вийти на площу й кричати, хто вбив Євгена Щербаня. Не звернувся, бо розумів, що це будуть останні мої слова. …Ще раз повторюю, хотів жити ще.

- Чому у 2001 році ви не зробили заяву, що вам щось відомо про вбивство Євгена Щербаня? Тимошенко тоді була під слідством…

Голос В.Щербаня уже менш упевнений.

- Я не відчував ситуацію.

- Коли ви відчули цю ситуацію?

- Зараз. …Я повідомив був американцям, чого я боюся, що прем’єром стала Тимошенко.

- У 2001 році Тимошенко не була прем’єром…

- Особисто для себе не вважав доцільним… Це було небезпечним для мене, тому я ні до кого не звертався.

- У 2010 році чому не зверталися, коли Янукович став президентом?

- Мене викликали у генпрокуратуру. І на допиті мене запитали. До цього про вбивство Євгена Щербаня ніхто не запитував.

- Послати прем’єра – це безпечно, а повідомити про злочин – небезпечно?

- Ви ж відчуваєте вагу одного й вагу іншого.

- Вага – життя друга.

- Чи допитували вас у будь-якому статусі після вбивства Щербаня?

- Допитували. Про що питали? Про замах на Лазаренка… По-моєму запитували…

- Я запитую про вбивство Щербаня, а не замах на Лазаренка…

Тут В.Щербань геть розгубився, він ледь вимовляв слова. Мабуть, він добре пам’ятав, що у своєму інтерв’ю він якось сказав був, що зі статусу обвинуваченого його перевели в статус свідка.

- Я тоді не повідомив… Мені на той час було відомо, що погрожували, але деталі не були відомі. А після розслідування по Лазаренку підтвердилися ті сумніви, які ще були на той час. …Але я кажу відверто, я боявся про це говорити. Лазаренко при власті, при памяті…

Де я завтра буду? Ви вважаєте, що я без мозгів?

- Коли відпала загроза вашому життю?

- Вона і зараз є. Тому що багато знаю.

- Вам хтось погрожує?

- Ні.

- Чи було вам як керівнику області відомо про існування якихось злочинних угрупувань?

- Не пам’ятаю… Ні. Те, що мені було потрібно, я знав. У мене був заступник… Ну, може, на рівні обивателя знав, кого вбили…

- Як ставився Євген Щербань до Лазаренка?

- Негативно.

- Як він його оцінював як прем’єр-міністра?

- А як він міг його оцінювати, коли на нас тиснули по всіх напрямках? Негативно.

- У вас є докази, що Лазаренко причетний до вибуху на стадіоні?

- Він дуже цікавився Брагіним.

До перехресного допиту приступив Захисник Кожем’якін.

- Ви не володієте екстрасенсорними здібностями?

- Що це означає? Ні, у мене є інтуїція.

- За яку футбольну команду ви вболівали у 90-х роках?

- За «Шахтар».

- Коли проходив той трагічний матч?

- У суботу 15 жовтня.

- Якщо б ви пішли на матч, ви б сиділи у своїй улюбленій віп-ложі?

- Так. За який час ваші заступники відмовили вас не йти на матч?

- Вони мене не відмовили. Просто мені сказали, що наші дружини хочуть піти на концерт…

- Вас відговорив не йти на футбол ваш заступник Володимир Омельченко. Ким приходився голова СБУ Чумак пану Омельченку?

- Рідна сестра Омельченка була дружиною Чумак. … Мене ніхто не попереджав, що буде вибух. Це був просто випадок.

- Чому ви у 2004 році не заявляли про причетність Тимошенко до вбивства Щербаня? Коли прем’єром був Янукович, Кучма – президентом, а на Тимошенко шукали компромат?

- Що я собі мав зашморг закинути? Не робив цих заяв і все.

- Які були причини того, що у 2005 році ви виїхали в Америку?

- Тому що була загроза лишитися життя. Боявся Тимошенко і Ющенка.

Тут Власенко зачитав фрагмент інтерв’ю В.Щербаня, де він каже, що виїжджав не тому, що боявся, а поїхав «відпочивати туди». Цими він словами так роздратував Щербаня, що він договорився до нісенітниць.  

- Ви не підкаже, хто був прем’єром, коли ви вернулися в Україну у 2006 році?

- Президентом був Ющенко, а міністром внутрішніх справ, який ганявся за мною по цілому світу, Луценко.

- Чи був Янукович премєром?

- Та може був.

- Та не може, а був.

- Я вернулся по одной простой причине, господин адвокат…

- Я не адвокат, - сказав Власенко, що не могло не викликати сміх.

- Меня бы повесили в тот день на Крещатике и вся страна бы аплодировала. Из меня сделали монстра за то, что хотел объединить два вуза…

- Чому ви жодного разу за 17 років не згадали Тимошенко? У вас фахові адвокати були американські?

- Так. П’ять чоловік з Гарварда…

- То чому ж ви не заявляли про вбивство друга, людини, з якою жили шість днів на тиждень? Чому ніде не прозвучало ім’я Тимошенко у ваших інтерв’ю?

- Згадував, згадував, або в листопаді, або в грудні, - спромігся надати найконкретнішу відповідь В.Щербань.

Далі захисник продемонстрував фото, на якому губернатор В.Щербань вітає віце-прем’єра Тимошенко квітами та обіймами?

- Так зустрічають убивцю вашого друга?

В.Щербань спхнув усе на протокол.

- Яким протоколом передбачені квіти?

- Ну, это же женщина. Или я буду становиться в позу к Тимошенко? Платон мне друг, но истина дороже.

 

- Я не пам’ятаю, яке підприємство звідки отримувало газ, бо це було 17 років тому.

- Щербань був проти призначення Лазаренко, - заявив Володимир Щербань.

На що Власенко продемонстрував йому уривок відео-інтерв’ю Євгена Щербаня за чотири місця до своєї смерті, в якому він розповідає, що в нього нема бізнес-конфліктів з Лазаренком і не має нічого проти його діяльності на прем’єра, бо він достойний бути прем’єром.

В.Щербань сказав, що Євген Щербань – політик, який добре вміє давати інтерв’ю, але внутрішньо був проти Лазаренка.

- Чим ви це можете довести? Я вам довожу живим інтерв’ю…

- Бесідами.

- Про які ви не говорили 17 років.

- Ну, не говорив.

- Коли і куди відійшла частка Євгена Щербаня у підприємствах?

- Я не знаю, я поїхав був з області.

- Чи відомо вам, що Євген Щербань бачив наступним президентом Євгена Марчука?

- Ні, такого не було. Мені про це нічого не відомо.

- За якою адресою ви проживаєте у США у 1996 році?

Тут прокурори почали активно захищати В.Щербаня від відповіді на це запитання.

Власенко назвав адресу в Америці. Щерабань її впізнав.

- Чи відомо вам, що ваш син Артем Щербань - 57№ у списку Партії регіонів?

- Відомо.

- Чи відома вам фірма «LC», яка зареєстрована за вашою ж адресою проживання?..

На жаль, прокурори сказали, що це не відноситься до справи, тому ми не почули відповіді, чому з рахунків убитої дружини Є. Щербаня через два дні після смерті переказали більше двох мільйонів доларів на цю фірму.

Суддя опустивши голову, промурчала під ніс, що суд це справді не цікавить.

- Тобто суд не цікавить Євген Щербань, який каже, що в нього все гаразд з Лазаренком, суд не цікавлять, як і чому перевели кошти з рахунків убитої дружини… Я «поважаю» таку позицію цього суду, - нічого більше не знайшлося сказати Власенкові.

…Завершився ще один допит так званого свідка. Яких ще цікавих персонажів нам припіднесуть, дізнаємось вже скоро, чекати недовго.

 

Джерело фото: Наталья Ильина

Новости партнеров

Loading...

Новости Trembita.info

Последние новости

18:38

Активисты разгромили цыганский табор на Лысой горе

17:32

Киевлянкам расскажут, как открыть свой бизнес

16:48

Киевские власти запустили карту дорожных перекрытий

16:24

Киеву торжественно передали кубки Лиги чемпионов УЕФА

15:20

На Воскресенке зарыбили озеро Радужное

Архів

kyiv.comments.ua

block2

kyiv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

  © «Комментарии:», 2014

Система Orphus