КИЇВ

Бруд і пряник

0

Київ напередодні виборів стає столицею планетарного ошуканства. Політики купують киян, а кияни охоче себе продають. А ціна виборів тим часом зростає.

Міністр внутрішніх Юрій Луценко попереджає «покупців» електоральних голосів про 157–му статтю Кримінального кодексу та обіцяє запроторити їх у тюрму. Термін ув’язнення за скоєння цього злочину сягає двох років. «УМ» зі свого боку також звертається до асів махлювання: не тратьте, куме, сили. Око за око, обман за обман: багато хто з виборців дурить тих, хто дурить їх. І якщо йдеться, приміром, про виплату грошей за фотографію бюлетеня (зроблену мобільним телефоном), яка засвідчує, що «галочка» прилетіла до потрібного кандидата, то тут є щонайменше три методи, які дозволяють отримати винагороду і водночас замакітрити голову «покупцям». По–перше, можна покласти на бюлетень прозору плівку і зробити позначку на ній. По–друге, скористатися фотознімком, надісланим товаришем. По–третє, можна зрештою й проголосувати за кандидата Пупкіна, але потім зіпсувати бюлетень.

Мовчання ягнят. І їхніх пастирів

У те, як правильно дурити виборчих пройдисвітів, «УМ» втаємничує директор Інституту Горшеніна Кость Бондаренко. Співробітники Інституту дослідили як дії однієї сторони, так і протидії іншої. По різні боки грошового бар’єру працюють різні методи, й про них добре відомо. Щоправда, виборці все ж не люблять зізнаватися соціологам у готовності продати свій голос. «Минулого разу 99 відсотків респондентів категорично відкинули таку ймовірність, і це не було щирою відповіддю: коли йдеться про моральність вчинків, люди не кажуть всієї правди, тому цього року ми просто не ставили подібне запитання», — розповідає Бондаренко. Зате про спроби підкупу опитані говорять охоче. Згідно з проведеним дослідженням, значна кількість кандидатів у мери Києва не гребує грошовою стимуляцією. А вартість одного електорального голосу сягає 100 доларів, додає політолог. Він також каже, що загальна сума витрат на дочасні київські перегони співставна з видатками на останню парламентську кампанію, а вартість місця у партійних списках до Київради дорівнює ціні депутатського мандата.

Однак те, що так легко обговорюють експерти, неможливо запропонувати для дискусії безпосереднім учасникам перегонів. «УМ» «розстріляла» телефонними зумерами величезну кількість часу і так і не добилась чесної відповіді від партійців на предмет того, яку реальну суму вклала та чи інша політсила у київські вибори. Згідно з законом, виборчий фонд партії або блоку становить 1 мільйон гривень, фонд кандидата у мери — 500 тисяч. Насправді ж витрати перевищують вказані цифри як мінімум у десятки разів. Гроші йдуть у кількох напрямах, і, як правило, до приблизно визначеної на початку кампанії суми додають іще її третину — на розкрадання коштів самими штабістами. Поза цим видатків у кандидатів також не бракує, і в переважній більшості випадків їх неможливо обчислити — з різних причин.

Витрати на рекламу: все майже законно

Про те, що лежить на поверхні: рекламну кампанію кандидатів. Вона включає декілька відгалужень. Це витрати на виготовлення друкованої продукції (листівки, агітки, буклети), замовлення матеріалів в ЗМІ (звичайна реклама + «джинса»), прокат бігбордів та інших носіїв (зараз половина всієї зовнішньої реклами в Києві пов’язана саме з виборами), оплата праці агітаторів тощо. Є витрати, які неможливо прорахувати, приміром, останній пункт. Скільки отримують доглядальники наметів — залежить від їхніх персональних домовленостей із хазяїном бренду. Оскільки переважна більшість «сплячих красунь» в агітаційних наметах — молоді люди, то можна (і треба) припустити, що існують рекрути, які наймають студентів оптом, також отримуючи за посередництво певні гроші.

Щодо друкарень, то в одному зі штабів «УМ» скаржились на «нереальні» ціни, які зараз злетіли просто до небес. Самі поліграфісти розцінки журналістам не розголошують. Після кампанії, кажуть поінформовані особи, вони збуватимуть продукцію за копійки (тоді вона теж матиме хоч і незначний, але попит — про запас, очевидно, на випадок чергових перегонів).

А оренда одного бігборда на місяць коливається в межах від 250 до 600 доларів (в залежності від району Києва). Помножте це на два (стільки часу триває кампанія), а відтак — на кількість бігбордів, і отримаєте повну уяву про те, чи вкладаються наші розумні, красиві, чесні, сильні, спортивні вожді у 500 тисяч гривень, відведених на право любити себе в громадських місцях.

Утім, як зазначає в інтерв’ю «УМ» голова Комітету виборців Ігор Попов, порушення ліміту виборчого фонду вже давно не вважають серйозним відступом від правил гри. Тим паче що і тут певні огріхи можна пояснити у стилі Черновецького і Бектурсунова: це не мера рекламують на лайт–боксах, а газету «Хрещатик», не Кличка, а газету «Час» тощо.

Окрема тема для розмови — «джинса», тобто прихована реклама у ЗМІ, однак тут проблема є радше моральною, і претензії слід виставляти не політикам, а журналістам. Тобто нам самим. А ще, можливо, соціологам, які останнім часом дають настільки різні рейтинги кандидатів, що враження таке, ніби заміри проводились у різних містах — ніяка похибка не пояснює колосальних розбіжностей у цифрах. З’являються і зовсім нові соціологічні служби, які проронують «своїм» кандидатам шалені відсотки підтримки.

Витрати на «Kill Bill»: бити акуратно, але сильно

Витрати на антипіар, на «мочилово» свого суперника також займають не останнє місце у загальному списку. Тут можна йти тривіальним шляхом (замовляючи відповідні матеріали у ЗМІ), або докласти трохи фантазії. «УМ» уже писала про інцидент з газетою, яка зовні нагадувала тимошенківські «Вечєрніє вєсті», але водночас всіляко компрометувала очільників БЮТ. Наша газета звернулася по коментар до БЮТівця Валерія Писаренка. Він казав про ймовірність порушення кримінальної справи проти затриманих розповсюджувачів фальшивки, котрі буцімто виявилися людьми Черновецького. Через кілька днів Писаренко говорив уже про віднайдення друкарні, де забарикадувалися правопорушники. «Мабуть, вони доїдають там залишки тиражу», — вирішив пожартувати депутат. Те, що симпатики екс–мера поводяться як російські старообрядці, зачиняючись по печерах, виглядає вже досить надумано. Тим паче що «УМ» не підтвердили цього в Центрі громадських зв’язків МВС України. У нас немає підстав сумніватися у словах Писаренка, як і немає підстав не висунути власну тезу: такого роду скандали є корисними для тих, хто опиняється у ролі жертви махінацій. Страдників у нас люблять та жаліють. Це, до речі, також коштує грошей.

Іще момент, пов’язаний із розв’язанням калитки, — створення технічного кандидата. Задоволення дороге, й невідомо, чи воно того варте, проте наші майбутні мери і «напівмери» ним не гребують. Приміром, Юрій Луценко в програмі «Факти тижня» (канал ICTV) назвав «красивого» Миколу Катеринчука технічним кандидатом Черновецького. Моти­вацію Луценка можна відкидати, проте безглуздою її не назвеш. Катеринчук дивним чином пробирається туди, куди доступ має лише Черновецький. Наприклад, на екрани телевізорів метрополітену. Підземна залізниця постійно віщає про успіхи у розбудові міста екс–мера та про професійну команду його гарнішого суперника. «УМ» зв’язалась із прес–службою метрополітену, керівник якої — Надія Шумак — зазначила, що директор «підземки» Петро Мірошников був категорично проти виборчої реклами на його підприємстві, проте до трансляцій такої «політпросвіти» він не має жодного стосунку: його думки з цього приводу ніхто не питав.

Технічними кандидатами БЮТ у Комітеті виборців називають Клейноса і Ключинського, які стоятимуть у бюлетені по два боки Кличка, можуть зняти свої кандидатури й тоді суперник Черновецького буде захований за печатками «Вибув».

І знов за рибу гроші, тільки вже за іншу рибу: як не згадати у контексті виборів славних працівників дільничних комісій? І територіальну виборчу комісію? Наразі ніхто не говорить про хабарі (хоч, можливо, і має їх на думці), але офіційно призначені спостерігачі, яким доведеться цілий день наглядати за дотриманням законності, а відтак не спати цілу ніч, — також вимагають матеріальних стимулів. А від їхньої старанності та пильності, без перебільшень, залежить доля виборів.

Витрати Черновецького: вище неба

Серед 76 претендентів на посаду київського голови є один кандидат, чиї витрати на кампанію є одночасно і найбільшими, і найменшими. Найменшими тому, що Леонід Черновецький не спустошує задля виборів власні заощадження чи заощадження своїх спонсорів. Зачаровані ним «незахищені верстви населення» регулярно отримують подарунки у вигляді, зокрема, доплат до пенсій, запозичені з міського бюджету. Незабаром, прогнозують опозиціонери в Київраді, бюджет міста затріщить по швах, зате пенсіонери залюблять Черновецького до дірок. Загалом кількість виборців, які в період владарювання Черновецького отримували грошові надбавки, становить близько півмільйона. Разом із грошима кияни отримують і регулярні нагадування про свого благодійника.

У Жовтневій лікарні «УМ» розповіли про те, що головний лікар закладу та бухгалтер отримали завдання видати усім працівникам премії в розмірі 1000 гривень «від Черновецького». Бухгалтера, який не знайшов такої фінансової можливості, було звільнено другого ж дня після відмови махлювати з відомостями. Зате його наступник взяв гроші на травневу премію з... грудневого бюджету лікарні. Таким чином, говорить наше джерело, у грудні лікарі отримають на тисячу гривень менше. Зате тепер вони знають, кому «дякувати».

Усі ці переміщення грошей із лівої кишені до правої носять просту і лаконічну назву: підкуп виборців. Хай і доволі дебільний, адже ощасливлені сьогодні не дорахуються певної копійчини завтра. Добре, що хоч уже не носять гречку кілограмами, коментує Ігор Попов. Гречка тепер огорнута конвертом, в якому лежить її грошовий еквівалент, проте суті справи і «страви» це не міняє.

Зрозуміло, що підкупом виборців «балується» не тільки Черновецький. До однієї нашої колеги підходили добродії, котрі пропонували 250 гривень за голос на користь Віктора Пилипишина. Звісно, що будь–який кандидат просто відхреститься від «жон–мироносиць», які від його імені збагачують електорат. Просто відхреститься або спихне все на конкурентів, котрі воліють його скомпрометувати.

Підсумовуючи сказане, мусимо визнати: ми не назвали конкретних цифр, які вкладають у вибори учасники перегонів. Їх (цифр) у готовому вигляді просто не існує в природі. Такою вже є специфіка електоральних процесів в Україні. Проте це дуже й дуже великі гроші. Цікаво, скільки транспортних розв’язок та мостів у стольному граді Києві можна на них побудувати? Адже навіть еліта якось пересувається вулицями, а від заторів не рятують навіть «мерседеси».

ДО РЕЧІ

Служба безпеки України перевіряє причетність колишнього лідера СДПУ(о) Віктора Медведчука до організації системи підкупу виборців на виборах столичного мера та Київської міськради. За словами в. о. голови СБУ Валентина Наливайченка, спецслужба встановила використання під час підкупу технології «Вавилон», до якої може бути причетний Медведчук. Наливайченко також зазначив, що системою «Вавилон», виготовленою російськими піар–технологами, користуються практично всі політичні сили, окрім «Нашої України».

 

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

18:26

Завтра в Киеве за порядком будут следить 3000 правоохранителей

17:34

В Киеве предприниматель был прикован к кровати 11 суток

16:47

В Киеве активно борются с реализацией суррогатного алкоголя

16:21

Радикалы из С14 устроили погром в здании Россотрудничества в Киеве

15:30

Беларусь на Евровидении-2018 представит певец из Киева (ВИДЕО)

Архів

kyiv.comments.ua

block2

kyiv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

  © «Комментарии:», 2014

Система Orphus