Роман Терещенко: процедури AML та KYC для перевірки клієнтів на предмет незаконних дій та відмивання грошей
У разі порушення норми KYC можливі штрафні санкції, торгові обмеження та інші впливи на компанію
Одним із важливих аспектів під час роботи фінустанов та інвесткомпаній виступає боротьба з легалізацією незаконних доходів. Застосовується два основних способи виявлення неблагонадійних клієнтів.
За словами бізнес-аналітика Романа Терещенка, для розв'язання цього питання використовують процедури AML (боротьба з відмиванням грошей) та KYC (знай свого клієнта). Вони якраз і допомагають зіставити підозрілі фінансові дії клієнтів із їхньою фінансовою біографією.
Фінустанови та інвесткомпанії повинні дотримуватись норм KYC. У разі порушення цих норм можливе застосування штрафних санкцій, торгових обмежень та інших впливів на організацію. Перевірка кримінальної та фінансової складових біографії клієнтів відіграє ключову роль у дотриманні цих стандартів та управлінні ризиками.
KYC (Know Your Customer або Know Your Client) – це процес, в рамках якого компанія проводить ідентифікацію та верифікацію особи своїх клієнтів. "Цей процес починається ще до того, як встановлюються ділові відносини, і продовжується під час усіх наступних операцій", - пояснює Роман Терещенко.
В умовах збільшення ризиків шахрайства з ідентифікацією в інтернеті ніякий бізнес не захищений від можливих втрат.
"Однак малі та середні підприємства особливо вразливі перед наслідками таких перевірочних процедур фінансової біографії клієнтів, оскільки їх виконання може виявитися надто затратним", - упевнений бізнес-аналітик.
Процес KYC, як пояснює Роман Терещенко, складається із чотирьох послідовних та обов'язкових етапів.
1. Ідентифікація клієнта та підтвердження його справжньої особистості. Цей початковий етап у рамках Програми ідентифікації клієнтів (CIP) охоплює кілька ключових дій:
збирання інформації про особистість клієнтів, свого роду аналіз його біографії;
верифікація даних;
детальний аналіз наданих документів, що підтверджують особу.
2. Аналіз ризиків. Процедура ретельної перевірки клієнта (Customer Due Diligence, CDD):
проаналізувати ризик причетності клієнта до злочинів, як відмивання грошей;
визначити, який рівень ризику може бути клієнтом.
3. Ідентифікація власника бізнесу та верифікація його даних. Третій етап процесу KYC – встановлення особи бенефіціарного власника. При необхідності, робляться кроки для розбору структури власності та контрольних механізмів клієнта. Ця дія допомагає уточнити більш детальну біографію компанії.
4. Безперервний моніторинг та облік. Моніторинг спрямований на виявлення та запобігання будь-яким підозрілим, шахрайським діям з боку клієнтів. У рамках цієї процедури компанія має:
оцінювати бізнес клієнтів та пов'язані з ним ризики;
визначати джерела фінансових коштів клієнтів;
підтримувати в актуальному стані інформацію про клієнтів – тобто їхню повну фінансову біографію.
На думку експерта, процес KYC відіграє важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки та законності бізнесу. Ця процедура дозволяє компаніям ідентифікувати клієнтів та запобігати шахрайству. Безперервний моніторинг та аналіз ризиків, закладених у процедуру KYC, захищають компанії від можливих загроз, пов'язаних з відмиванням грошей та іншими злочинними діями.
На правах реклами