У Києві мусульманки роздають троянди жінкам: чому

Хіджаб – це ісламська концепція скромності та конфіденційності

У середу, 1 лютого, святкують Міжнародний день хіджабу. У зв’язку з цим активістки Всеукраїнської асоціації мусульманок організують акцію на центральній вулиці Києва Хрещатику. Вони даруватимуть перехожим квіти. Акції відбудуться у 18 містах. На Хрещатику акція розпочалася о 14:00 біля входу до метро.

У цей день мусульманки всього світу нагадують жінкам про жіночність, скромність, показують людям, що хіджаб – це красиво, скромно та не загроза для суспільства, а навпаки – прикраса.

Хіджаб – це ісламська концепція скромності та конфіденційності. Ця концепція притаманна як ісламу, а й іншим релігіям, таким як іудаїзм (де концепція скромності називається цуніут) і християнство. Ісламська концепція хіджабу найчастіше виявляється у жіночому одязі. Одяг у хіджабі варіюється від простих головних хусток (так звані хімаар, або просто хіджаб) до плащів від голови до ніг, таких як аббаї та паранджі.

Хоча хіджаб міцно укорінився в ісламській традиції, він нечітко визначений у священній книзі мусульман, Корані. Часто це особисте та культурне поняття, а не релігійне. Вислів хіджабу різний у мусульманському світі та за його межами. Ці вірші Корану пропонують уявлення про хіджаб і відповідні ідеї про скромність, повагу, конфіденційність і смирення.

Громадське вираження хіджабу дуже спірне питання. Це насамперед акт поклоніння серед мусульманських жінок. У США носіння одягу в хіджабі є правом, гарантованим першою поправкою, як свобода слова і свобода релігії. Однак одяг у хіджабі також став потужним індикатором ідентичності, і багато немусульман розглядають це як політичну заяву. Деякі спільноти інтерпретують хіджаб як ознаку ісламського фундаменталізму, відмову іммігрантів інтегруватися в основне суспільство чи гноблення жінок.