Смарт Київ - дорого, неефективно, скандально


Про проєкт "Kyiv Smart City" вперше стало відомо навесні 2015 року, коли київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про створення робочої групи з розробки проєкту. Проєкт презентували як креативну розробку в управлінні містом, яка дасть можливість ефективно і прозоро управляти Києвом - всього планували запустити близько 40 сервісів.
Розмах його популяризації був таким, що восени 2018 представництво Kyiv Smart City Hub з'явилося в Силіконовій долині.

Додаток вмер без попередження

Киев смарт сити


5 січня 2021 року додаток "Кyiv Smart City", яке кілька років активно піарили влада, перестав існувати.

"Боже, спаси наші персональні дані! І гроші ", - захвилювалися кияни.

Але з'явилося нове, зі схожим дизайном, але вельми обмеженим функціоналом - "Київ цифрової". У ньому можна здійснювати платежі за проїзд в міському транспорті, паркування і евакуацію автомобілів і дізнаватися про планові або аварійно-відновлювальні ремонтні роботи в будинку, якщо ввести адресу. Навіть,,  таких зручних сервісів, до яких вже звикли, як он-лайн запис в дитячий садок або скарги 1551, в ньому поки немає. Користувачі Google Play оцінили його на 3. Гроші і поїздки, які були карті "Kyiv Smart Card", не у всіх автоматично з'явилися в новому додатку.

Приложение Киев цифровой

"Ранок починається не з дуже крутих новин. Так це правда! Додаток Kyiv Smart City більше не працює. Для нас це стало такою ж несподіванкою, як і для всіх киян. Ми так само дізналися про це з новин, - повідомив в Facebook глава комітету Smart City громадської ради при Мінцифри Юрій Назаров. Перед цим він майже 4 роки відповідав за розвиток цього проекту як директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. - Наша команда не має ніякого відношення до розробки та реалізації нової програми "Київ Цифровий", але ми не змогли не помітити подібність в дизайні і інтерфейсі між ними ".

- Ніхто не поставив нашу комісію по діджіталізації хоча б до відома, - написав Максим Нефьодов, депутат Київради IX скликання від партії Голос, на своїй сторінці в FB. - Депутати, як і кияни, дізналися про все постфактум. У публічному доступі немає ніяких конкретних документів ні про один додаток, ні про інший. Kyiv Smart City - це одночасно і ініціатива, і концепція державно-приватного партнерства, якій місто має сприяти. І сам софт. Про Kyiv Digital відомо поки що менше - ймовірно, це бренд просто [upd. ГІОЦ подав заявку на реєстрацію ТМ]. Розробником обох продуктів, судячи з інформації з соцмереж, є КП ГІОЦ.

В цілому цей приклад демонструє відсутність цілісної стратегії розвитку ІТ і нормальної комунікації в місті. Мільярди гривень, які роками виділяються на київське ІТ, не призвели до появи зручних, якісних та ефективних сервісів. При цьому Київ падає в рейтингу прозорості міст від Transparency International.

У Києві електронні послуги в інших місцях гірше, ніж, наприклад, в Тернополі та Вінниці. У місті досі не працює нормально електронний квиток у громадському транспорті, не дивлячись на викинуті сотні мільйонів гривень на устаткування і валідатори. Досі працює тільки частина з тисяч камер, які хаотично встановлені по місту, але так і не об'єднані в загальну систему. І в результаті ситуаційний центр, яким постійно пишаються міські чиновники, - це, фактично, красиві екрани, що демонструють дуже мало реальної онлайн-інформації.

У ГІОЦ (Головний інформаційно-обчислювальний центр) заміну додатків пояснювали тим, що перше належить громадській організації, а не місту. "Основна причина заміни - Kyiv Smart City належить не місту, а громадської організації, яка до міста Києва не має відношення (код та авторські права на нього, логотип, товарний знак), відповідно, місто не керує додатком і не має можливості його розвивати" . А ще звинувачували додаток в технічних збоях - система Е-проїзду протягом року давала кілька серйозних глюків; а гроші "ганялися" через одеську фірму ГЕРЦ, яка з кожного платежу заробляла певний відсоток.

- За перший місяць роботи "Київ цифрової" завантажили понад 200 тисяч користувачів. Більше 17 тисяч машин зареєстровано в даний час в додатку, що надає їх власникам можливість платити штрафи онлайн, - бадьоро звітував на брифінгу 17 лютого заступник директора КП ГІОЦ Євген Коробенко. Він також анонсував, що найближчим часом в додатку впровадять інтерактивну карту місць для паркування і будуть показувати розклад громадського транспорту. Крім того, планується, що в додатку можна буде голосувати за проекти Громадської бюджету Києва.

Мало, з огляду на те, що за підрахунками Назарова мобільним додатком Kyiv Smart City в 2020 році встигли скористатися 5 мільйонів жителів столиці.

Днями Петро Оленич, голова Науково-технічної ради Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, анонсував, що в новому сервісі можна буде "оплатити послуги дитячого садка, зареєструватися в садки і школи".

- Працюємо над зручною інтеграцією з сервісом "Дія" з обміну документами: правами, технічними паспортами на автомобіль, - заявив чиновник.

Знову повторення пройденого, он-лайн запис в дитячий садок працювала з березня 2017 року. У сервісі було зареєстровано майже 94 тисячі дітей, для 26 265 малюків знайшлися місця в дитячих дошкільних установах.


Цифровий бюджет на розпил: скандали
Киев цифровой

Зрозуміти скільки місто витратило на свою цифровізацию неможливо. Але можна знайти скандальні цифри "розпилів" цих грошей.

У серпні 2019 Департамент внутрішнього фінансового контролю КМДА опублікував висновок за підсумками аудиту впровадження комплексної цільової програми "Електронна столиця" в 2015-2017 роках. "З 703 млн. Грн., Виділених з міського бюджету, майже третина (254 млн. Грн.) Витратили неефективно. З них 48 млн. Грн. відзначені як прямі втрати, решта припадає на ризиковані операції, переплати і т.д. ". Три головних виконавців програми - "Київтелесервіс", "ГІОЦ", "Інформатика" отримали як мінімум 10 великих зауважень від аудиторів.

"Головний інформаційно-обчислювальний центр" отримав на виконання своєї частини програми 106,7 млн. грн. і 71,3 млн. грн., більше половини, витратив неефективно. Підприємство неправильно оформило авторські права на програми продукти і витратило гроші на проект, аналог якого є у Міністерства охорони здоров'я.

Це, напевно, про можливість он-лайн запису до лікаря. МОЗ має свій сервіс - "Медкард 24". Існує ще кілька комерційних "HELSI.me" та "Doc.ua".

Як повідомляв сайт "Антикор", тодішній секретар комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції Андрій Осадчук заявляв, що тільки на установку систем відеоспостереження в загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах столиці витрачено півмільярда гривень. За його словами, "використані ці гроші вкрай неефективно".

У 2017 році КП "Інформатика" спробувало встановити на бульварі Шевченка 107 відеокамер. Оскільки довжина бульвару всього 1.8 кілометра, в столичній поліції висловили здивування з приводу планованої закупівлі і порадили Київраді бути більш адекватними в своїх прожектах.

Восени 2019 СБУ навіть відкрила кримінальну справу. У 2018 року місто в рамках створення комплексу управління та контролю мережами зовнішнього освітлення замовив у ТОВ "Хідден Енерджі Юей" пілотний проект, заплативши 49,7 млн. грв., Але не дочекався результатів. У Службі безпеки України стверджують, що не можуть зрозуміти, куди пішли ці гроші.

Передбачалося, що система, яку пропонувала компанія, є унікальною, оскільки дозволяє управляти в ручному режимі кожним окремим світильником. Для управління одиничним світильником на нього потрібно було встановити додаткове обладнання з програмним забезпеченням. Але як показало слідство - управляти лампами, наявними на балансі КП "Київміськсвітло", з використанням купленого устаткування - неможливо.

Навіть новенькі камери для скринінгу температури в метро, вже встигли побувати об'єктом корупційного скандалу. Активісти "Dozorro" (це ті, хто контролює тендера в системі "Prozo r ro") в квітні минулого виявили, що КП "Інформатика" оголосило про закупівлю 400 камер функцією термоскрінінгу майже за 65млн. гривень. Закупівлю провели в обхід тендеру, по переговорної процедурі. Постачальником вибрали фірму "Інтевро", яка протягом року виграла дев'ять лотів від комунальних підприємств міста. Держаудитслужба теж виявила порушення в цій покупці. У стінах Київради подейкували, що саме цей тендер став останньою краплею для звільнення Юрія Назарова з посади директора Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. У грудні КП "Інформатика" все-таки закупило камери: на цей раз через три тендера, а камери купували різних видів: теплові, з функцією розпізнавання осіб і звичайні. На них планували витратити приблизно 27 млн.грв., але за допомогою додаткових угод КП "Інформатика" зменшило обсяги закупівель і відповідно вартість - до 17,2 мільйона гривень.

Камеры видеонаблюдений в метро

"У цьому році на станціях метро встановлять 305 камер відеоспостереження. Нові камери мають інтелектуальний функціонал: 140 оглядових камер, 90 - з функцією розпізнавання осіб, 75 камер з функціями розпізнавання осіб і термального скринінгу. Додаткові камери з'являться на перехідних, кінцевих і найбільш завантажених станціях ", - гордо відрапортували в КМДА.

Е-квиток: просто електронний, а не єдиний

Киев смарт кард

Ідея електронного квитка носилася в повітрі Києва ще з початку 2010 року. Метрополітен запустив картки з можливість їх поповнення ще в 2008 році. Пам'ятаєте ті синенькі?

Влітку 2015 року депутат Київради Олександр Пабат повідомив, що чиновники провалили проект "Електронного квитка": "Через два роки після підписання договору з ТОВ" Альфа пей-термінал "щодо створення в столиці системи" Електронного квитка" міська влада вирішила розірвати договір, оскільки у чиновників з'явилися сумніви в реалізації проекту ", - написав депутат на своїй сторінці в FB. "Проєкту, вартістю 120 млн.грн. підшукають нового інвестора, а отже, втілення багатостраждального "Електронного квитка" в життя - відкладається на невизначений термін ".

У грудні 2019 року, перед розрекламованим запуском е-квитка київський урбаніст Віталій Селик вирішив провести аналіз і підрахувати, скільки вже було витрачено на реалізацію проєкту. В рамках відповідного аналізу він уважно вивчив усі тендери на впровадження е-квитка в місті Києві. Посиланням на відповідну таблицю в Google Drive з усіма тендерами він поділився на своїй сторінці в Facebook.

- 800 млн. грн. Це за 2.5 року. Із проведеного аналізу також можна дізнатися, що майже половина з цієї суми (365 млн.) пішла на закупівлю 1500 комплектів валідаторів (для 1500 одиниць громадського транспорту), ще 100 млн. - на системи управління та контролю, друкарське і графічне обладнання та устаткування для автоматизації офісу і обробки інформації ".

Навесні 2020 року Юрій Назаров, який був тоді директором Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій, називав іншу цифру.

- Впровадження електронного квитка коштувало столиці близько 504 млн. грн. Постачальників техніки і послуг вибрали в рамках тендеру через систему публічних електронних закупівель Prozorro. Витрати на 1 одиницю транспортного засобу в Києві складають 206 тис. грн. Ця сума менше в порівнянні з аналогічними проектами в інших містах України, - повідомив Назаров. За рік влада адаптували до нової системи 100% мережі комунального транспорту: тисячу триста двадцять шість одиниць наземного транспорту і 359 турнікетів в метро.

Система е-квитка досі повністю не запрацювала, дату її запуску перенесли на літо 2021. І вона може виявитися не остаточною через незгоду маршрутників за свій рахунок купувати валідатори. Влітку минулого року вони в черговий раз заявили Віталію Кличку або нехай місто обладнає машини приладами за свій рахунок, або "ми різко піднімемо ціни".

А один з великих столичних автоперевізників "Авен-Езер", який за даними сервісу e-way обслуговує 25 маршрутів, восени 2020 року оголосив про запуск безконтактної оплати на основі системи "ПІК" (Mastercard і "Укргазбанк") в своїх маршрутках.

 А колись основною фішкою е-квитка називали можливість розраховуватися в усьому міському транспорті, незалежно від форми власності.

З остаточним введенням е-квитка міська влада погрожувала звільнити всіх кондукторів і повністю відмовити від розрахунків готівкою. Навесні закликали "користуватися електронним QR-квитком, щоб не торкатися до" брудних "грошей".

Проте "Київпастранс" досі не прибрав кондукторів з салонів наземного транспорту. Забувши що, навіть, мінімальна "біла" зарплата сотень, якщо не тисячі кондукторів, здорожує вартість перевезень.


Гроші наші, права ваші

Ольга Балицька, депутат Київради VIII скликання

Ольга Балицкая

Але ось що дійсно цікаво - хоча додаток розроблялося на кошти киян, сама ця "офіційна" фейсбук-сторінка проекту киянам явно не належить, як не належить і назва проекту, і його логотип, і логотипи Kyiv Smart Card і Smart City Card. Вони зареєстровані в 2018-2019 роках на громадську організацію "Смарт Сіті Хаб". І цей факт повністю змінює картину подій.

Блог "Точка зору", журнал "НВ", 18 січня 2021








Бюджет маленький

Юрій Назаров, Голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації


Юрий Назаров



Тим часом європейські міста щорічно витрачають на місцеві ініціативи Smart city близько 10-15% свого бюджету. У Києві цей показник ще до недавнього часу становив близько 3%. У нещодавно затвердженому Верховною Радою бюджет України на 2021 витрати на цифровізацию досягають майже 1.800.000.000 грн або 0,1% від загальної суми видатків бюджету всієї країни.

Блог "Точка зору", журнал "НВ", 11 січня 2021






Усе в цифру

Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста"

Александр Сергиенко

Від цифровізації нікуди нам не дітися. Розвиток Смарт сіті - це в першу чергу переклад всіх реєстрів в цифровий вигляд і поява цифрових додатків у всіх галузях життя.
Цифровізацією можна займатися нескінченно, подібна програма не може мати чітко прописаного строку закінчення, це ж не міст. У розумному місті, не люблю я слово смарт, можуть з'являються все нові і нові сервіси. Тому неможливо оцінити і фінансові витрати, подібний проект ще років 5-7 потребуватиме фінансових вливань.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Сергей

11 березня 2021, 16:21

Следующая на очереди Дія. Только вот персональных данных там поболее будет. Продавать базы данных намного выгоднее наверное, чем развивать Киев Смарт Сити.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися