Від метро до торгових центрів: на чому заробляє Вадим Столар

Лобіювання інтересів "Київметробуду" в Кабміні, незаконне виведення об'єктів нерухомості, будівництво торгового центру на місці трамвайної зупинки – у вже звичних для киян скандальних історіях так чи інакше спливає ім'я нардепа Вадима Столара

Хоча нардеп Вадим Столар і змінив неофіційний титул "наглядача Києва", яким його "нагородили" ЗМІ, на мандат народного депутата України від "Опозиційного блоку – За життя", його можливості заробляти, попутно потрапляючи в скандали, як і раніше, залишаються великими.

Мільярди від метро для Столара

10 вересня 2018 року КП "Київський метрополітен" оголосило тендер на будівництво ділянки Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар з двома станціями.

Згідно з первісними умовами конкурсу, держава готова була заплатити за будівництво ділянки метро 5 млрд 993,4 млн грн. Втім, на тендері 9 листопада, в якому брали участь дві фірми – ПАТ "Будівельна асоціація "Интерстроймонтаж" та ПАТ "Київметробуд", початкова ціна виявилася знижена до 5 млрд 981 млн грн – її запропонував "Київметробуд", що став у результаті переможцем.

20 листопада між замовниками в особі КП "Київський метрополітен" та ПАТ "Київметробуд" був укладений договір № 744-ДБМ-18, що визначав права та обов'язки сторін. Однак через місяць, 20 грудня, сторони внесли в початковий текст два важливі доповнення: якщо раніше згідно з пунктом 15.3 договору, замовник виплачував виконавцю аванс у розмірі 30% від загальної суми, то тепер КП могло заплатити авансом до 95% від 5,981 млрд грн. Документ також вимагав, щоб кошти авансу пішли виключно на оплату товарів і послуг, необхідних для будівництва метро.

Другий "родзинкою" документа стала зміна пункту 15.4 первісного договору – якщо перший його варіант відводив "Київметробуду" граничний термін для витрачання коштів авансу на оплату витрат по будівництву три місяці, то з 20 грудня виконавець міг витрачати 95% авансу протягом 24 місяців. Таким чином, термін будівництва метро автоматично подовжився на два роки.

Втім, це був лише початок.

Як встановило слідство, з 16 січня по 25 березня 2019 року "Київметробуд" отримав на свій рахунок покладені в якості авансу 2,5 млрд грн бюджетних коштів. Однак замість того, щоб направити їх на закупівлю товарів і послуг для майбутнього будівництва, як того вимагав пункт 4.6. 17 договору, керівництво компанії вже в травні відкрило депозитний рахунок в "Укргазбанку". Згодом отримані у вигляді депозитних відсотків доходи виводилися на рахунки ТОВ "Профі факторинг", а вже звідти розходилися на рахунки ще п'яти фірм – ТОВ "Деорбуд", ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-сервіс", ТОВ "Руль", ПП "Авен-езер" і ТОВ "Фактор стандарт".

Київській прокуратурі по даній справі 10 грудня 2019 року вдалося домогтися арештів банківських рахунків усіх п'яти фірм, на які виводилися кошти з рахунків "Київметробуду" в "Укргазбанку". Правда, адвокати ТОВ "Деорбуд" та ПП "Авен-езер" намагалися оскаржити дане рішення, але безрезультатно.

Спроба "відмазати" саме ТОВ "Деорбуд" є цілком логічною. Адже саме за нею, за даними ЗМІ, стоїть відповідь на питання: хто зміг допомогти "Київметробуду" отримати аванс за будівництво на таких умовах – 95% від суми, ще й на два роки, замість колишніх трьох місяців?

Щоб "Київметробуд" отримав 95%-й аванс на 24 місяці, Кабінет Міністрів 18 грудня 2018 року прийняв окрему постанову, якою дозволяв внести ці зміни в початковий договір. У Київській прокуратурі, що веде слідство, це кваліфікували як лобістські дії "невідомих осіб з метою збільшення видатків бюджетних коштів і отримання їх на підконтрольні собі й співучасникам компанії з використанням корупційних зв'язків у Кабінеті Міністрів України, всупереч принципу здійснення закупівель, визначених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

За даними "Наші гроші" саме ТОВ "Деорбуд" є ключовим у розумінні того, хто міг стояти за лобіюванням інтересів "Київметробуду" в Кабміні.

Як вказує інформаційно-аналітична платформа YouControl, на сьогодні ТОВ "Деорбуд" володіють громадянин Індії Кульдип Кумар і громадянин України Дмитро Мармуляк, які контролюють компанію "Канетро холдінгс лтд" з острова Кіпр, яка є формальним власником 100% статутного фонду ТОВ. За даними ЗМІ, Дмитро Мармуляк родом з Кременчука, і тісно пов'язаний з іншим земляком – Ігорем Кушніром, нинішнім головою правління і президентом ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд".

Крім "Деорбуда", "Канетро холдінгс лтд" володіє також ТОВ "Расмус". Проте, за даними ЗМІ, з 2013 по 2016 роки її співвласницею з часткою в 50% була Вікторія Полухіна, яка також була співзасновником ТОВ "Магнат будсервіс лтд", чиїм власником є Михайло Столар – батько Вадима Столара. Останній, який користувався репутацією "сірого кардинала" столиці з 2014 року, представляється більш серйозною фігурою для лобіювання у Кабінеті міністрів, ніж ексдепутат міської ради Кременчука Дмитро Мармуляк.

Втім, це не єдиний приклад скандального співробітництва "кременчужців" і Вадима Столара.

"Липа" на будівництво для ТОВ "Расмус"

Вже згадане вище ТОВ "Расмус" нерідко зустрічається у правоохоронній практиці Головного управління Національної поліції України в місті Києві.

Так, у 2019 році Національну поліцію зацікавило зловживання службовим становищем співробітниками Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ТОВ "Расмус". Зокрема, 21 грудня, як стверджують правоохоронці, "невстановлені посадові особи ТОВ "Расмус" внесли неправдиві дані про готовність об'єкта до експлуатації".

На підставі цих даних, 26 грудня ДАБІ був виданий сертифікат серії, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта "Будівництво офісно-житлового комплексу з блоком соціально-громадського призначення та паркінгом на проспекті Перемоги, 5-Б у Шевченківському районі Києва". Мова йде про комплекс Victory V. Між тим, як стверджують правоохоронці з посиланням на сайт забудовника, роботи на об'єкті тривали взимку 2019 року. Більш того, в ГУ Нацполіції міста Києва 26 лютого було відкрито кримінальне провадження за фактом загибелі робітника-будівельника, під час здійснення робіт на (за документами "готовій") будівлі по проспекту Перемоги 5-Б.

На підставі цього ще у квітні 2019 року Нацполіція отримала дозвіл Шевченківського райсуду на обшук і вилучення документів у ТОВ "Расмус". Проте у правоохоронців залишилися питання і у 2020 році. Так, у квітні цього року на цей раз вже Печерський районний суд столиці дав доступ ГУ Нацполіції до ряду документів того ж ТОВ "Расмус" і ряду інших столичних забудовників.

І знову мова йшла про зловживання службовим становищем. Так, за версією слідства, посадові особи державних і перевірчих органів неправомірно реєстрували та видавали суб'єктам господарювання – забудовникам на території міста Києва дозвільні документи на проведення будівельних робіт.

Своєю чергою забудовники незаконно зводили об'єкти нерухомості, при цьому знищуючи об'єкти соціальної сфери, культури, освіти, вели будівництво без необхідного пакету дозвільних документів або в місцях, де це робити категорично заборонено: наприклад, здійснювати багатоповерхове будівництво на землях садибної забудови при аеродромних територіях. При цьому порушувалися норми закону щодо дотримання вимог цільового призначення землі Генплану Києва (без погодження з органами, що відповідають за охорону пам'яток культури) та інше.

У списку компаній, доступ до документів яких Печерський районний суд Києва дозволив 14 квітня 2020 року увійшли ТОВ "Расмус" і ТОВ "Деорбуд".

Торговий центр замість трамвайної зупинки

У червні спалахнув скандал навколо торгового центру, що будується за адресою проспект Леся Курбаса, 20. В ході будівництва забудовник "виліз" на проїжджу частину, встановивши частина будівельних опор прямо на автодорозі, тим самим грубо порушивши всі правила будівництва.


Ситуація отримала широкий громадський резонанс. У справу втрутився мер Віталій Кличко і в ході онлайн-брифінгу 12 червня заявив, що в результаті роботи комісії забудовник звільнив незаконно зайняту частину автомобільної дороги та взяв на себе зобов'язання відновити його, оскільки своїми діями завдав шкоди дорожньому покриттю.


Але найцікавіше з'ясувалося пізніше. Виявилося, що офіційно за даною адресою повинна була розташовуватися "реконструйована зупинка трамвая з пунктами масової посадки громадського призначення з наземним гаражем-паркінгом". У всякому разі, така відповідь надійшла з Департаменту транспортної інфраструктури КМДА у відповідь на запит журналістів "Шустрова LIVE". Замість цього ж будується 22-поверховий торговий центр.

З відповіді столичних чиновників стає відомо, що замовником будівництва є КП "Київпастранс" та ТОВ "Фаворит - поліс", підрядником – ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Полібуд", а інвестором – ТОВ "Спецстройстандарт".

Журналісти з'ясували, що з усього цього переліку компаній дві – ТОВ "Фаворит - поліс" та ТОВ "Спецстройстандарт" – належать Якову Бассу, батьку Дениса Басса, колишнього заступника міського голови Києва часів Леоніда Черновецького. Втім, "Спецстройстандарт" крім Якова Басса має й іншого співзасновника – адвоката Сергія Турчинова, через "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фенікс"", власником якого він є.

Як пише сайт телеканалу "Еспресо", Сергія Турчинова пов'язують з народним депутатом від партії "Опозиційна платформа - За життя" Вадимом Столаром, як співвласників ТОВ "Медиасеть" і ТОВ "Тауер груп" через свої венчурні корпоративні інвестфонди.

Також з публікацій у ЗМІ відомо, що у 2017 році Столару з допомогою Сергія Турчинова вдалося купити будинок на 913 кв. м. і ділянку площею 0,08 га в центрі Києва, вартістю 34 млн гривень, за 17 млн. Тоді вони нібито "розіграли" торги таким чином, що вартість об'єкта зменшилася вдвічі.

Раніше "Коментарі" з'ясовували, навіщо і проти кого Вадим Столар запускає телеканал.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися