Старовинний Київ: ТОП-9 покинутих історичних пам'яток архітектури

Ці будинки - символи Києва

Київ, одне з найстаріших та найпрекрасніших міст України, славиться своєю багатою історією та чудовою архітектурою, створеною місцевими майстрами. Друга половина IX століття вважається золотим століттям архітектури, коли формувався неповторний вигляд міста, яке досі захоплює мешканців та гостей столиці України.

У Києві є безліч історичних пам'яток, які могли б стати символами столиці України. Портал "Коментарі" виділив п'ять найзначніших об'єктів, які можуть стати справжніми шедеврами архітектури, якщо їх відреставрувати та упорядкувати.

Гостинний двір

Адреса: Контрактова площа, 4

Торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, відомий як Гостинний двір, був збудований у 1809 році на місці старого двору, за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського, який був завершений не відразу через пожежу 1811 року та військові дії 1812 року. В результаті будівля була збудована лише одноповерховою, хоча планувалася двоповерховою за проектом архітектора Л. Руска. Вітальня включала 50 магазинів і майстерень, які вважалися кращими в місті.

Під час Другої світової війни Вітальня була зруйнована, але після війни будівля була відновлена і використовувалася для різних торгових і комерційних цілей. Однак у 1980 році його було знесено та відновлено за первісним проектом під керівництвом архітектора Шевченка, перетворившись на двоповерховий будинок.

В даний час Гостинний двір перебуває у стані занепаду та покинутий. Через своє розташування будинок став об'єктом інтересу для міських забудовників, які періодично розпочинають будівельні роботи на майданчику, знищуючи історичний вигляд будівлі. Фасад будівлі виглядає занедбаним, усередині виросли нові монолітні стіни, а стара цегляна кладка заросла деревами.

Садиба Сікорського

Адреса: вул. Ярославів Вал, 15б

Професор медицини Іван Сікорський, батько відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського, у 1885 році придбав дерев'яний одноповерховий будинок із флігелем на Подолі, який пізніше був замінений на кам'яний триповерховий особняк у 1904 році. Сім'я Сікорських проживала у цьому будинку до 1912 року.

Будинок, відомий як Дім Сікорського, було зведено на замовлення лікаря-психіатра Івана Олексійовича Сікорського. Іван Олексійович був благодійником, науковцем та громадським діячем, який відкрив лікарню на першому поверсі будинку, де вів свою приватну практику. Його син, Ігор Сікорський, вже у 20 років сконструював свій перший гелікоптер на території двору батьківської садиби. Тут він розробив кілька моделей літаків, на яких сам літав. Цей будинок входив до списку топ-10 занедбаних будинків.

1972 року в цьому ж будинку "Сікорського" оселився видатний учений у галузі математики, кібернетики та обчислювальної техніки, Віктор Михайлович Глушков. Під його керівництвом були розроблені перші в країні керовані ЕОМ серії "Дніпро" та "Світ".

На жаль, нині будівля занедбана. У ньому не проводять жодних реставраційних робіт. Вікна на перших поверхах забиті цеглою, а на фасаді, даху та балконах почала проявлятися рослинність.

Садиба Терещенка

Адреса: бульвар Шевченка, 34

1879 року Іван Терещенко, 25-річний син відомого цукрозаводчика та мецената Миколи Терещенка з Глухова, придбав особняк у стилі вікторіанської неоготики та переїхав туди зі своєю дружиною Єлизаветою. Будинок зберігав велику колекцію предметів мистецтва. Після революції будівлю було націоналізовано, а більшість творів мистецтва було знищено чи вивезено. За радянських часів архітектурна пам'ятка використовувалася як житловий будинок.

Протягом багатьох років особняк Терещенка, який перебуває в аварійному стані, стоїть порожнім.

Садиба Міхельсона

Адреса: вул. Пушкінська, 35а, 35б, 37а, 37б

Наприкінці XIX - початку XX століття Фрідріх Міхельсон, купець першої гільдії, відомий як один із найбагатших людей Києва, збудував та придбав ряд столичних будівель, які отримали прізвисько "місто в місті". Його комплекс включав готелі, житлові будинки, промислові підприємства і навіть відомі київські лазні (зараз будинок, де вони знаходилися, зруйновано). Комплекс на Пушкінській у нього використовувався як прибутковий будинок. На початку XX століття тут розташовувався Селянський поземельний банк.

Садиба Мурашка

Адреса: вул. Мала Житомирська, 14а, 14б

Цей будинок був будинком дитинства відомого українського художника Олександра Мурашка. У 1894 році його батько Олександр Мурашко-старший, який був купцем другої гільдії та іконописцем, придбав садибу. Через чотири роки поряд із садибою було збудовано триповерховий прибутковий будинок. Після смерті батька садибу продали дворянину Костянтину Котляревському. За радянських часів кімнати будинку були поділені на комунальні квартири.

Дім Товариства швидкої медичної допомоги

Адреса: вул. Рейтарська, 22

Садиба є взірцем успішного планування медичного закладу на початку XX століття, коли міська забудова Києва була дуже щільною. Фасад основної будівлі виконаний у стилі венеціанської готики з елементами флорентійського неоренесансу, на думку дослідників. Дворові фасади пофарбовані в стилі модерн, з характерними рисами: подовжені прямокутні вікна з плоскими палітурками і сходовими клітинами, що виступають.

На сьогоднішній день будівля знаходиться у жалюгідному стані: на фасаді з'явилися тріщини, зі стін стирчить рослинність, а в арці, що веде у внутрішній двір, місцеві жителі організували склад.

Прибутковий будинок Чухновських

Адреса: вул. Дмитриївська, 102а

Цей будинок був збудований на території історичної садиби, яка належала Акіму та Адріані Чухновським з 1906 року. На момент будівництва вздовж червоної лінії забудови ділянки не було, а на другій лінії стояв одноповерховий дерев'яний будинок із двома квартирами та службовими приміщеннями, а також городом та садом на задньому дворі. У 1911 році власники замовили будівництво триповерхової фасадної будівлі та чотириповерхового флігелю, хоча автор проекту не відомий. Будинок використовувався як прибутковий об'єкт, а його квартири здавались в оренду. Аж до початку 1920-х років він перебував у приватній власності, потім перейшов у комунальну власність міста та використовувався як житлове приміщення.

В даний час будівля повністю занедбана, жодних реставраційних робіт не проводиться. Територія довкола будинку обгороджена, всі під'їзди закриті.

Прибутковий будинок Г. Кірхгейма та В. Мозерта на вул. Лютеранської

Адреса: вул. Лютеранська, 32

На початку XX століття було зведено шестиповерховий прибутковий будинок за проектом архітектора Федора Олтаржевського у стилі ампір. Протягом багатьох років він ставав об'єктом багаторазових підпалів, особливо активно у 2006-2008 роках.

На сьогоднішній день вікна цього будинку забиті фанерою, двері заварені, а довкола нього встановлена будівельна сітка. На стінах видно попереджувальні написи на кшталт "Вхід заборонено" або "Небезпечно".

Весь периметр будинку також обнесений будівельною сіткою, а довкола встановлений паркан. Однак жодних будівельних робіт ні всередині будівлі, ні на її території не виконується.

Будинок зі зміями на Великій Житомирській

Адреса: вул. Велика Житомирська, 32

Побудований у ранньому XX столітті, цей будинок має статус пам'ятки архітектури та монументального мистецтва місцевого значення, проте перебуває в аварійному стані. Відомий він серед місцевих жителів як "будинок зі зміями та каштанами" або просто "будинок зі зміями", через скульптурну композицію зі зміями, що підтримують балкон на фасаді, та орнаментами з листя каштанів на ліпнині.

Будівлю було збудовано у 1911-1912 роках як прибутковий будинок на замовлення власниці ділянки С. Чоколової, яка належала до відомої київської родини. Архітектором проекту був Ігнатій Ледоховський, один із засновників школи київського модерну. Спочатку будинок був триповерховим з горищним приміщенням над входом, а четвертий поверх був доданий після 1945 року, хоча хвилеподібний аттик було знищено.

На сьогоднішній день ця пам'ятка архітектури знаходиться у приватній власності. У 2018 році було видано дозвіл на реконструкцію будівлі, замовником якої виступила компанія ТОВ "Акваплаз", а будівельні роботи мали виконуватися ТОВ "Київською проектно-будівельною компанією". Однак на даний момент реставраційні роботи не проводяться, і будівля виглядає занедбаною.

Житловий будинок на Волоській

Адреса: вул. Волоська, 5/14

Історія забудови вулиці Волоська №5/14 розпочалася після Великої Пожежі на Подолі у 1811 році, коли на цьому місці було збудовано дерев'яну будівлю. У 1833 році було збудовано типовий п'ятивіконний будинок у класичному стилі міщанина П. Павленка. Власником будівлі став перший Київський міський голова Парфеній Дехтерєв у 1835 році. Під його керівництвом було відремонтовано дах, а на обійсті були споруджені дерев'яні комори та сараї за типовими проектами архітектора Людвіга Станзані. У 1840 році вдова Дехтерєва, Катерина Павлівна, розширила будинок з боку двору, а в 1858 фасади були прикрашені пілястрами і віконним обрамленням за проектом Миколи Самонова.

Після смерті Гавриїла Дехтерєва його спадкоємці продали садибу частинами. Однак незабаром весь маєток знову виявився в одного власника – купця 2-ї гільдії Івана Шишкіна у 1872 році. Він збудував кутовий двоповерховий будинок (№ 5/14) та двоповерховий флігель у 1874–1875 роках. Садибу придбала дружина статського радника Клавдія Дитятіна у 1895 році, а у 1901–1902 роках здійснила повний ремонт будівель. Після ремонту кутовий будинок було орендовано Поштово-телеграфною конторою №1 із січня 1903 року.

У 1926–1927 роках будинок №5 передали житловому кооперативу, а кутовий будинок №5/14 – Наркомзв'язку. Після війни та до 1991 року будинок № 5 використовувався як житловий, а в № 5/14 розміщувалося поштове відділення зв'язку Подільського району.

На даний момент садиба знаходиться у приватних руках і, судячи з стану будівель, потребує серйозного втручання.

Прибутковий будинок дружини купця першої гільдії М. Вольфсон

Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 12-14

Будинок №12-14 був збудований у два етапи. З 1883 власницею будинку була дружина купця 1-ї гільдії М.А. Вольфсон. За проектом В.М. Ніколаєва в 1884 році було піднесено 3-поверховий житловий будинок з неоренесансним оздобленням у формі літери "Г". Парадні приміщення були направлені надвір, а службові – у двір. Перший поверх призначався під магазини.

У 1888 році частину ділянки з будинком та дворовими спорудами придбав підполковник Є. Коченовський. Після його смерті будинок перейшов до його сестри А. Кудашева, а потім, у 1909 році, до її чоловіка В.М. Кудашеву. Він провів кардинальну реконструкцію садиби, додавши два поверхи до будинку, збудованого у 1884 році, а також збудував новий п'ятиповерховий будинок на ділянці №12, об'єднавши дві будівлі в єдине ціле. Ліве крило у дворі було відновлено у 1910-11 роках. Таким чином, будівля набула форми літери "П". Реконструкцію було виконано на високому професійному рівні з урахуванням стилістики оригінального будинку. Обидві будівлі мали однаковий дизайн парапету. Оновлений будинок В.М. Кудашева став типовим багатоквартирним прибутковим будинком на початку XX століття.

До революції на першому поверсі розміщувалися магазини, перукарні та склади міської станції Південно-Західної залізниці. Інші поверхи використовувалися як житлові квартири з 4, 5 і 8 кімнатами, а в підвалі знаходилася більярдна. Після націоналізації будинку радянською владою він став частиною Політвідділу Управління комунальними будинками. У 1920-х роках у лівому крилі розмістилася філія видавництва "Наркомздоров'я". З 1960 по 2007 роки у будівлі функціонував популярний серед киян кондитерський магазин "Українські ласощі".