Олександр Щур: Фільм “Буча” — це важливий меседж світовій спільноті

В основі фільму "Буча", продюсером якого виступив Олександр Щур, лежить реальна історія іноземця, який рятував мирних громадян у Київській області

Наприкінці лютого 2022 року світ вразило повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Однак наприкінці березня 2022-го, після деокупації частини Київської області, світ завмер від жаху, побачивши, звірства, які чинили російські окупанти у невеликому місті під Києвом - у Бучі.

Буча показала справжнє обличчя армії загарбника. Історії про тортури, вбивства, зґвалтування мирних мешканців міста облетіли світ. Росія представила свою “правду” про події в Бучі. Однак правда одна і її має знати та пам'ятати світова спільнота.

Про створення художнього фільму “Буча”, особливості фільмування, фінансування та перспективи розвитку української кіноіндустрії розповів в інтерв'ю виданню “Коментарі.UA” продюсер та автор сценарію фільму Олександр Щур. 

- Олександре, розкажіть, як виникла ідея створити фільм про Бучу?

- Минулого року, після деокупації Київської області стали відомі подробиці подій, які відбувалися на окупованих територіях, у Бучі та в інших містах, я почув багато історій порятунку. І почув історію волонтера, який вивіз багато людей з окупованої території. Мене, як професійного сценариста, ця історія дуже вразила і я зрозумів, що цей меседж дуже підійде для фільму, для широкого світового прокату.

Волонтер - це іноземець, громадянин Казахстану. Він отримав в Україні притулок і мав казахський паспорт. Саме це дозволило йому проїжджати на окуповану територію. Росіяни ставилися до нього, як до громадянина дружньої їм держави.

У цій ситуації я вбачав потужний меседж усім громадянам за кордоном - дивіться іноземець, він міг поїхати з України в перший день війни, не прив'язаний до цієї країни, але він залишився і допомагав, тому що розумів, коли прийшло таке зло, ніхто не може бути осторонь. І це потужний меседж західному глядачу, що нормальна людина не може бути осторонь, коли трапляється таке велике зло в сучасному світі.

- У чому унікальність фільму? У волонтері?

- Не тільки в ньому. По-перше, це перший художній великий фільм на цю тематику. До цього був фільм “Юрик”, однак він створювався тільки для телебачення - це більш простіше кіно. Ще знімається кілька фільмів, однак не такого формату.

Фільм “Буча” - це перша велика картина саме художнього формату, яка показує також, що відбувалося у Києві у перший місяць війни.

Відразу поясню, чому саме художнього, а не документального формату. Головна місія цього фільму - донести меседж до якомога ширшої західної аудиторії. А художні фільми викликають емоції, мають більший вплив на глядача, ніж документальні, а це головне. Зазвичай аудиторія художнього фільму в рази більша, ніж документального.

- З якими проблемами ви зіткнулися при створенні та фільмуванні фільму?

- Проблем було багато. У першу чергу  – це фінансування. Ми відразу вирішили не використовувати державні кошти, а збирали необхідну суму самотужки. 

Друге – це саме фільмування. Знімальний процес тривав у березні - квітні 2023 року, коли було багато повітряних тривог, у тому числі й в Києві та області. Навіть довелося піти на деякі порушення трудового законодавства - ми не зупиняли знімальний процес під час повітряних тривог. У головній ролі у нас був польський актор Цезарій Лукашевич. Попри відсутність страховки через те, що в Україні війна, він погодився на участь у проєкті, адже розумів його важливість.

Над створенням фільму працювала велика команда, яку потрібно було координувати. Приміром, було залучено 120 акторів та близько 800 акторів масових сцен. Ми проробляли всі сцени, адже це великий художній фільм.

Також варто відзначити, що у фільмуванні нам допомагали - і Головне управління розвідки, і прикордонники, й інші структури. Наприклад, військова російська техніка, яка є в кадрі, це справжня російська техніка, яка була захоплена. Нам її дали для зйомок абсолютно безкоштовно, тому що розуміли, навіщо ми це робимо.