Не лише 8 березня. Сьогодні розпочався Бабський тиждень
За тиждень до Великого посту приходить сирна седмиця або Масниця. Таким чином, сиропусний тиждень в 2021 році починається у понеділок, 8 березня, і триває до 14 березня.
Щорічно Масницю святкують у різний час. Дата - залежить від дати Великодня. За 7 тижнів до Великодня, який у 2021 році святкується 2 травня, розпочинається Великий піст — із 15 березня по 1 травня.
"Ой, вип’ємо, родино, щоб нам жито родило, і житечко, і овес – і зібрався рід увесь".
Кожен день цього тижня є символічним:
Понеділок – ГОСТІ: у перший день - приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.
Вівторок – ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях.
Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на пироги. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування вареників.
Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.
П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.
Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму.
Неділя - ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі забави завершуються символічним спалюванням опудала.
Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику ярмарку з музикою, піснями та найрізноманітнішими розвагами.
Не млинцем, а вареником
"Почекайте вареники, прийде на вас Масниця" - українська приказка.
У цей тиждень готувати велике розмаїття страв, основним компонентом яких були молочні продукти. Вареники були в пріоритеті цього тижня. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. За словами етнографів, на Центральній Україні навіть не варили борщу. Лише в деяких регіонах подавали гречані млинці на маслі або на смальці смажені. У Галичині пекли пампухи і смажили хрусти/вергуни.
Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень теж виключно на молоці.
Бабський тиждень
Масляний тиждень називали також – "Бабиним", адже в цей період жінкам дозволялося гуляти і веселитися досхочу, а чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні "збиткування". Вареники символізували молодий місяць, який у свою чергу був символом жіночої енергії.
Свято Колодія
Перші письмові згадки про цей звичай датовані XVI ст. Проте немає сумнівів, що Колодій сягає корінням у дохристиянські часи Русі-України, а деякі дослідники вважають, що він нараховує тисячоліття.
Існує кілька гіпотез, чому називається це Свято Колодія. Одна з них пов’язана з тим, що літні гуляння відбувалися на колодках, і якщо ви не знайшли собі пару, то потім отримували за це покару – прив’язану колодку. Інша гіпотеза, що це свято має глибокі язичницькі мотиви, що сягають, можливо, епохи матріархату, тому і вважається жіночим. Наші пращурі вірили у бога Колодія, що опікувався шлюбом, примиренням та взаєморозумінням.
Підходили останні дні, коли молодим людям ще можна було справляти весілля і на тих парубків, хто не використав у цьому році свій шанс, чекало жартівливе покарання. Цей звичай-обряд виконували лише заміжні жінки. Молодиці прив'язували колодку до тіла неодруженим парубкам та дівчатам, які не одружилися минулого року. Одним із мотивів в’язання колодки було покарання парубків, дівчат, які не подружились, а також їхніх батьків – за те, що вчасно не оженили сина чи не віддали заміж дочку. "Не жинився єси, то колодку носи!". А оскільки, ніхто не бажав тягти колодку, тож від неї відкуплялись: кольоровими стрічками, танцями, піснями, їжею, напоями чи грошима.
Цей звичай був практично втрачений за радянських часів.
Масляна, не масленица
Слід знати, чому Маслєніца і Масляна звучать майже однаково. У Росії "блины" з гречаного борошна смажили на рослинній олії, яка там називається "постным маслом", тоді як в українців масло — це продукт, виготовлений з коров’ячого молока. Та й сир на тих теренах — це "творог", тому "сиропусна неділя" там мала б називатися "творожнопустна". Назву обряду в інші землі принесли українські священики, котрі століттями служили далеко за межами рідної країни.
Свята відрізняються не лише обрядовими стравами, музичним оформленням, а й своєю суттю та значенням. На Московщині, де цими днями проводжали зиму, пили багато горілки, бражки з "блинами", поминальною їжею, бо опудало зими спалювали, вона помирала. Одним з обов’язкових атрибутів свята в наших сусідів були бої "стінка на стінку", що не обходилися без крові.
Директор київського скансену "Мамаєва слобода" Костянтин Олійник, говорить:
Російський варіант свята "с блінамі", "штурмамі кріпастєй", "к тьощі на бліни" з’явився в Україні за правління Брєжнєва. Великі індустріальні центри були заселені людьми з півночі Уралу. Природно, що вони хотіли бачити тут частину своєї батьківщини – Росії. Відродження російських традицій вважалось прекрасним явищем. В Києві ця красота з’явилася на початку 1980-х, у Голосіївському парку робили оці блін… млинці, наливали горілку
На погляд відомої кулінарки і блогерки "Пані Стефи" виходить те, що "Маслєніцу з блінами" (а не варениками) в попсовій формі нам занесли за часів совєтів, чи може ще й раніше.
Чого не варто робити:
Їсти м’ясо — на Масляному тижні м’ясні продукти вже під забороною. Так що м’ясні начинки, за каноном, у варениках не використовують.
Відмовлятися від першого вареника - за повір’ям він наділяє здоров’ям, так що з’їсти варто навіть тим, хто сидить на дієті.
Скупитися на частування — особливо це стосується тещ (інакше розлад у відносинах із зятем буде). Не відмовляють в пригощанні навіть непроханим гостям і вбогим.
Сваритися — це заборона категорична, тому що її порушення загрожує бідами не лише самій людині, але й всій її родині.
Погодні прикмети:
Якщо на сиропусному тижні курка може води з калюжі напитися, значить, весна буде швидкою і теплою.
Якщо на Масляну непогода вдарили морози і ллє дощ, то весна обов'язково порадує гарною погодою.
Яка Сирна Неділя, такий і Великдень.
Буває, що на Масляну різко вдаряють морози. Це знак того, що літо буде ласкаве, привітне, без посухи.
Прогнози на врожай:
Якщо на Масляну тиждень на вулиці багато бурульок, то майбутній рік буде врожайним.
Якщо у цей тиждень йдуть дощі, то навесні і влітку очікуйте багато грибів.
Якщо на Масницю йде сніг, буде врожай гречки.