Бути чи не бути радянській мозаїці на стіні гімназії №136?

У Києві вирішується доля мозаїки, яка прикрашає стіни гімназії №136 на Русанівці. Стіни 55-річної школи хочуть утеплити,

а мозаїки під шаром утеплювача просто вже не буде. Взагалі.



Місцеві жителі активно обговорюють майбутнє мозаїчного панно часів побудови розвинутого соціалізму, бо автор інтернет-спільноти Ukrainian Modernism Дмитро Соловйов опублікував пост із закликом про допомогу, щоб громадськість не дозволила знищити предмет монументально-декоративного мистецтва. За словами Дмитра, директор школи не зацікавлена в збереженні мозаїки, на якій зображена вчителька, учень і шкільне приладдя. Щоправда, там ще є зображення піонерської краватки і п’ятикутної зірки на тлі червоного прапора.

радянські мозаїки Києва
радянські мозаїки Києва
радянські мозаїки Києва
радянські мозаїки Києва

"Вже завтра цієї мозаїки не стане. Треба терміново рятувати. Київську гімназію 136 утеплюють", - пише Дмитро на сторінці спільноти в ФБ. "Я дзвонив директрисі - вона не зацікавлена в збереженні унікальної мозаїки, але готова розглянути документи про її цінність від експертів (кандидатів історії та архітектури)". 

За його словами зберегти мозаїку не складно, "достатньо лише просто не утеплювати фрагмент стіни з нею. Саме так зробили мудрі керівники при утепленні гімназії №143 та Інститут гігієни і медичної екології НАМН України".

Баталії в місцевих групах підняли градус напруги. Дописи можна розділити на три типи: ті, хто за збереження соцарту, ті,  хто за декомунізацію і ті, хто хоче аби діти вчилися в теплих приміщеннях.

"Коментарі" вибрали найцікавіші дописи


Має бути! За збереження

"Такими темпами на Русанівці скоро не залишиться монументального мистецтва - у 2015 році була знищена мозаїка на фасаді школи №141, а у 2019 - панно в кінотеатрі Краків, -  зазначає Дмитро Соловйов.

радянські мозаїки Києва

Багато, хто взявся телефонувати до директорки гімназії аби висловити своє невдоволення "будівельною декомунізацією".

Інга Леві 

"Дзвонила туди сьогодні. Але вони вже отримують багато дзвінків і є варіант передумати, за словами секретарки. Тому телефонуйте, телефонуйте ще. І при згадці ними декомунізації говорите, що цей закон не розповсюджується на художні твори".


Кореспондент "Коментарів" теж спробувала поспілкуватися з директоркою закладу Наталіє Головко. Проте, людина, яка брала слухавку в приймальні, не мала бажання спілкуватися і зазначила, що вже кілька днів усі їх так "дістали" з цією мозаїкою.

 

Депутат Київради від Русанівки Олесь Маляревич, підтвердив, що мозаїку можна врятувати: "Сьогодні переговорив з директором, мозаїку не чіпають. Попередньо домовились все зберегти, окрім зірки".


Інга Леві

“Мозаїка сама по собі є цінністю. Сама побудова малюнка в мозаїці така, що формує красиве зображення, не кажучи вже про складність роботи при викладенні такого зображення. Досить одного разу спробувати викласти хоч маленьку мозаїку, щоб зрозуміти складність роботи.

Аргумент поза естетики: така робота коштує багато грошей. Вельми багато.

Далі: історія не проходить. Історія залишається і інтерпретується наступними поколіннями. І знищуючи артефакти історії, ви позбавляєте їх можливості рефлексії в цьому відношенні".


Анна Трач

"По-перше, … це монументальне мистецтво, яке є авторським і створене в єдиному екземплярі. Кожне таке панно було створене за унікальним ескізом і зібране вручну.

По-друге, це не масова забудова, а серійне будівництво. Це 2 великі різниці. Масова забудова - це хрущовки, "чешки", БПС і тд. Проектам навчальних закладів приділялась особлива увага - це стосується норм інсоляції, ергономіки.

Але навіть у випадках, коли об'єкти масової забудови прикрашались монументальними творами, від того менш цінними і авторськими вони не стають.

Дивно що ви визнаєте цінність будинку Уткіна, хоча у свій час така забудова була так само масовою. Різниця в тому, що в цьому випадку - це об’єкт модернізму і будьте впевнені, що через 100 років з об'єктів модернізму так само здуватимуть пилинки, з тих, що не розвалять... Статистично, на жаль, для того, щоб мистецтво почали цінувати має пройти років 80-100. Але весь цей час об’єкт якось має вистояти, аби байдужі нерозумні люди під гаслами "наслєдіє імперіалізму" або ж "декомунізації" його не розвалили(( Необхідно навчитись сприймати свою історію як факт і не шарахатись від шортиків та зірочок, бо це історичний контекст. Подивіться як це роблять у Європі, у тому ж Берліні - це ж смакота!".


Олексій Горєлов

"Жодна людина з допису не розуміє, що таке викладання смальти та яка складність та вартість робіт. Особливо у порівнянні за технологією Ceresit. Може комусь не подобаються піонерські краватки, але такі діти носили майже 70 років. Звичайні діти.

P.S. Цікаво, вже всі "декомунізували" свої родинні альбоми з фото?".


Не бути! За повну "декомунізацію", тобто знищення мозаїки

В’ячеслав Романенко 

"У Києві за останні 20 років, стільки знищили дійсно пам'яток, що відображають обличчя міста - історичних будівель, споруд, скверів і головне - знищили київські каштани на Хрещатику - візитівці Києва, що знищення мозаїки з потворними піонерами це взагалі ніщо і ніяк!".


Сергій Летенко

"Подивився. Ну, і де там національна спадщина, яку треба рятувати? Звичайний масовий радянський агітпроп з піонерською зіркою і піонером з галстуком і у шортиках. Не бачу я, що там рятувати і для чого".


Вікторія Віннер

 "А що там цінного? Піонери-ленінці чи звезда з леніном? Чи Слава КПСС внизу написаний? Напишіть, що вас так стурбувало? Може українці "щось не розуміють"? Є закон про декомунізацію! І досить народу в голови совецку ахінею вкладати!Таких шедеврів з піонєрами і звездами по всіх закутках України було повно...". 


Олексій Кузьменко 

"А відколи це недолугий совковий "маскульт", та ще й з тоталітарною символікою став "культурним спадком"?"


Володимир Тищенко 

"Дивно, що це не було демонтовано в рамках декомунізації".


Усім прихильникам знищити символи тоталітарної епохи нагадую, що в "Законі про декомунізацію": "Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму: 4) у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим Законом".


За сіру теплу стіну. 

Маргарита Сидоренко Дарда

"Кому потрібна радянська символіка? Утеплити і якнайтовще, щоб не відшкребли!".


Ірина Баранськая

О, так, звичайно, люди працювали над "великим витвором мистецтва", на яке і дивитися страшно, а діти мають сидіти і шмарклі морозити. Пропоную всім захисникам до нас в школу взимку на урок сходити. Хай посидять там 7-8 уроків, коли на вулиці мінусова температура. Якщо вам так хочеться щось рятувати, пропоную звернути увагу на проблеми архітектури Подолу - там є більш цінні архітектурні форми, які дійсно гідні порятунку. А дітей залиште в спокої і дайте їм вчитися в теплі і комфорті".  


Сергій Тумановский

"А за опалення ви будете платити? Там на економії будуть нормальні гроші".


"Коментарі" вирішили звернутися до експертів з питанням: "Чому ця мозаїка має бути збережена?".


Мозаїка вносить індивідуальність в типове шкільне приміщення

Семен Широчин, дослідник забудови Києва радянського періоду.

радянські мозаїки КиєваЯк і будь-яка інша мозаїка, це мистецтво епохи, представник стилю, робота наших авторів плюс мозаїка вносить індивідуальність в типове шкільне приміщення, всі ці мозаїки неповторні

Їх багато на школах Києва або вже все утеплили?

Ніхто їх ніколи не рахував. Це невивчений шар культури, який вже зникає.

А чи потрібен дітям зразок радянського агітпрому?

Це зразок мистецтва! І його доля не повинна залежати від істеричних директрис.

Ця мозаїка індивідуальна робота художника чи шаблоно-масова?

Такої другої немає. Іноді буває, що мотиви повторюються, але це рідко. І в кожному випадку все одно відрізняється.

Чому, на вашу думку, ми боремося за будинок ХIX століття і не цінуємо 55-річну мозаїку? 

Я дорожу і тим, і тим! А втрачаємо ми і те, і те. Але, зазвичай цінність починає усвідомлюватися з часом.

Чому пересічна людина не може чи не хоче оцінити цінність радянських мозаїк?

Мені складно дивитися з позиції обивателя, але ми повинні розуміти і те, що думка обивателя не може бути критерієм оцінки цінності. "Яжмати", турбуючись про утеплення будівлі, вже знищили мозаїки на Відрадному. Все це можна вирішити без знищення мистецтва.





Мозаїчне панно є цінним мистецьким та історичним артефактом і ознакою часу

Євгенія Моляр - мистецтвознавиця, учасниця мистецької ініціативи ДЕ НЕ ДЕ

радянські мозаїки КиєваМозаїка на стіні школи №136 - унікальна художня робота, створена у 1966 році, автор – Є. Ковтун. Мозаїчне панно є цінним мистецьким та історичним артефактом і ознакою часу. В українському законодавстві про визначення пам’яток йдеться, що об’єктами культурної спадщини є витвори зниклої цивілізації чи мистецького стилю. 

Ця мозаїка репрезентує українське радянське монументально-декоративне мистецтво – явище, котре існувало досить короткий час – з кінця 1950-х до початку 1990-х років минулого століття. Монументальні панно були покликані увиразнювати архітектурні споруди і значною мірою надали неповторних рис місту в цілому.

Сучасна модернізація будівель зазвичай пов’язана із зовнішнім утепленням, що нерідко призводить до знищення безцінних мистецьких творів. Натомість є прогресивний досвід виконання зовнішнього утеплення із збереженням художніх робіт, коли теплоізоляційний матеріал оминає зображення. Такий метод не призводить до тепловтрат, оскільки відносно загальної площі утеплюваної поверхні площа мозаїчної роботи досить незначна. До того ж технологія зовнішнього утеплення вимагає щільного прилягання теплоізоляційного матеріалу до стіни, а мозаїка має специфічний рельєф, на якому такого прилягання досягти практично неможливо.

Зрештою,  збереження культурної спадщини – це світоглядний маркер, і навчальні заклади мають демонструвати беззаперечні ціннісні орієнтири - такі як шанобливе ставлення до творів мистецтва.



Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


григорий

15 квітня 2021, 00:29

у нас есть специалисты. пускай реставрируют в украинском стиле

Вата

15 квітня 2021, 00:17

оторви ее от стены и приклей себе на лоб долбанный коммунист

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися