«Закрито», «Заборонено», «На винос» - ключові слова сьогодення. Що відбувається в Києві (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Кореспондент "Коментарів" пробіглася спальним районом та центром міста аби подивитися, що відбувається у перший робочий день локдауну.

Не вийшов зі сплячки.Спальний район – Березняки

7.45 ранку  - міст Патона в стоїть в пробці, щось раненько сьогодні.

8.00. У цих обмежень є хоч одна позитивна річ – вигуляти собаку на подвір’ї можна не сахаючись від авто, які привезли учнів до престижної гімназії. Чомусь батьки впевнені, що їхнє чадо не пройде 100 метрів до школи і намагаються підвезти до самого крильця.

8.30 – жіночки в помаранчевих жилетах "Благоустрою" вже шкрябають мітлами доріжки скверу – дистанційна робота не про них.

9 ранку. Виходжу на місцевий ринок. Промислові ряди зачинені, на ательє з ремонту одягу висить оголошення, що вони будуть працювати з 10 квітня. На ятці з сантехнікою  - оголошення з номером телефону, мовляв: ми працюємо – дзвонить, все винесу, покажу. Теж саме з канцтоварами. Навіть, вікно видачі замовлень зробили.

В продуктових рядах людей нема взагалі. Боже, які тут черги були у п’ятницю та суботу. Особливо скуповували овочі та яйця, бо вони в супермаркетах дорожчі.

Магазини мобільного зв’язку працюють. В супермаркеті може і мало людей, але працює лише одна каса, тому покупці вишукуються один за одним у чималеньку чергу.

У міському транспорті обмеження, у маршрутках - ні

9.30 - міст Патона вже вільний. Незвично, бо зазвичай він починає вільно їхати десь після 10.

Зупинка на проспекті Соборності. Натовпу як такого немає.  Стоїть собі десь людей 15. Приїздить автобус №51 – випускає через передні двері 4, кондуктор запускає теж 4. Слідом маршрутка забирає всіх, хто не вмістився, аж з підніжки звисають.

Зупинка в сторону метро "Лівобережна". Маршрутка забирає всіх охочих. На моїй зупинці є вільні сидячі місця, ближче до кінцевої зайняті всі сидячі та ще кілька людей стоїть.

Метро "Лівобережна". Магазинчики з одягом всі зачинені, проте якщо є бажання ось купити – дивіться Інстаграм - закликає оголошення. В торговельному центрі працює лише аптека, "Еко-лавка", крамниця з професійними товарами для волосся та мережевий магазин побутової хімії. На вітринах вже виставляють декор та товари для Великодня. Якось дрібний сніг в обличчя та несвятковий настрій не дають збагнути, що вже кінець березня.

Біля самого метра жіночка з землі продає медичні маски, ціни дуже привабливі – 60 грн. за 50 штук, в аптеках значно дорожче.

В метро людно, але без черг. Двері вестибюлю відкриті та зафіксовані. Люди вже по іншому ставляться до своєї безпеки, маски у більшості одягнути правильно. В натовпі на платформі помічаю, начебто, знайому фігуру. Збираюся підбігти, привітатися. Стоп! Не він. Згадую, що  фотокор "Вечірки"  вже три дні в реанімації, в тяжкому стані - ковід.

У вагоні зайняті всі сидячі місця та стоячих пасажирів вистачає. Носи, нарешті, заховали під маски.

Станція "Хрещатик" - звична штовханина на платформі, трошки натовпу перед ескалатором.

По Хрещатику ходять  кур’єри та поліціанти

Біля входу у "Макдональдз" на Хрещатику – невеличка черга молодих хлопців з наплічниками кур’єрів.

Багато поліцейських та нацгвардійців. Магазини зачинені, "Колінс" взагалі опечатав двері свого бутику. Якійсь бар у Пасажі не впорався зі знанням української – "Працюэмо".

Людяно лише на Майдані. Там кілька сотень чи може тисяча активістів "Save ФОП" збирають на марш. Їх охороняє така ж кількість правоохоронців – мінімум 10 автобусів припаркувалося поруч.

Труба під Майданом. Порожньо, навіть, безхатьки кудись зникли, лише кілька активістів з мітингу, в білих накидках, п’ють каву та теревенять. Радує око велика ятка з квітами.

ТЦ "Глобус" для проходу відчинений, ескалатори відключені. Працює з десяток магазинів - комп’ютерні гаджети, мобільний зв'язок, оптика (а на Лівобережці була зачинена). У кількох магазинах видно скрізь вітрини рух – там знімають товар з манекенів та прибирають приміщення. Охоронцю, що чергує на виході до такого порожнього торговельного залу не звикати, торік він повернувся з роботи 16 березня, а вийшов на неї 16 травня. Чоловіка більше турбує, що буде з приміським сполученням, чи зможе він добратися до роботи.

Поштамт працює без обмежень. От і безхатьки з’явилися, кожні три хвилини підходять до тебе і чемно просять кілька гривень на "покушать". "Розетка" працює на видачу товару, вхід до менеджера по одному, "Всі.Свої" та "Цитрус" теж відкрили вікна видачі замовлень. Банківські установи на Хрещатику відкриті, проте, людей в них не помітно.

"Save ФОП" вже дійшли до Київради, йдуть проїзною частиною, за ними тягнучка. У них змінилися вимоги, тепер вони не за відтермінування введення касових апаратів, а проти локдауну і заборони працювати.

ЦУМ закритий. На дверях оголошення, що ресторан та магазин вин працюють з 10 до 22, виключно на винос.

Мітингувальки йдуть неспішно далі Хрещатиком. "Швидка", що спускалася по Богдана Хмельницького, зрозумівши, що не проїде, розгортається та включивши сирену мчить по Пушкінській.

ТЦ "Метроград" на прохід відкритий, магазини не працюють, 2/3 освітлення вимкнуто. На інший бік Хрещатику по ньому перейти можна, а от дійти до Басейної вже ні – прохід перекрито червоними стрічками.

"Бессарабка" працює. Але покупців немає. Продавці екзотичних фруктів та спецій лише ліниво позирають на тебе, а от ті, хто торгує молоком, м’ясом та ковбасою, намагаються зацікавити знижками. Мене заохотили купити сало, 50 гривень за кілограм – це ціна ринка десь на околиці і то добре поторгуватися доведеться.

- Я ж його назад до Білої Церкви не повезу, - каже продавчиня. І намагається дізнатися у мене, -а що там буде заборонено завтра.

Узагалі, якщо не брати до увагу масову акцію підприємців (дивно, як їм це дозволили проводити?), то на Хрещатику сьогодні можна побачити правоохоронців, кур’єрів та співробітників офісів, які вийшли покурити чи за кавою. Кидається у вічі, що за годину вештання головною вулицею міста, не зустріла жодної підліткової компанії. Дітей взагалі немає - ні на вулиці, ні в транспорті.

Телефоную знайомій зі "Спілки журналістів". Раніше до них в офіс завжди можна було зайти на каву і до кави. Ніт, вже рік працюють на удальонці, в офіс вибираються лише коли заходи якісь проводять.

ТРЦ "Гулівер" - працює тільки вхід з боку Спортивної площі. Тут мені вперше за сьогодні охоронці міряють температуру. Напівтемрява, прохід до бутиків перегороджено. Працює лише "Сільпо" на -1 поверсі. Перевіряю – промтовари - шкарпетки, лампочки і, навіть, каструлі у вільному доступі, купуй без обмежень. Покупців десь з десяток на увесь зал, фудкорт обгороджений стрічками. Проте, оце позитивно, мінімум 5 кас очікують покупців.

Вітер ганяємо

Автобус №55 довго стояв на кінцевій. Заскакую всередину, в салоні одна кондукторка.

- Будемо їхати чи ви на обіді відстоюєтесь?, - питаю.

- За три хвилини, згідно графіку, -каже кондукторка. І додає, - місто сьогодні геть порожнє.

Із кінцевої автобус рушив, коли в салоні було двоє пасажирів.

- Ми маємо право перевозити 13-15 осіб на увесь великий салон, - жалкується кондукторка. – Не возимо, а лише вітер розганяємо. У мене сьогодні вранці все спокійно було, а от "дівчата"  казали, що їх і відштовхнути від дверей намагалися і автобус перекинути обіцяли.

На Арсенальній площі вона вже не сидить на своєму робочому місці, а як курка-квочка, розставивши руки, не пускає до салону "зайвих" охочих їхати. Кілька зупинок водій взагалі не зупиняється, бо немає охочих виходити. Старше покоління, а таких в ньому більшість, маски носить для когось – носи у всіх висунуті назовні. Головна тема обговорення в салоні – чи зупинять завтра транспорт і коли це нарешті скінчиться?!