Совські ставки – хмарочоси чи екопарк?

24 березня о 10:00 касаційний господарський суд розглядатиме справу щодо розірвання договору оренди території нижнього каскаду Совських ставків ТОВ "Господарник".

Це компанія з орбіти впливу київського депутата Ігоря Баленка, яка планує забудувати Совські ставки багатоповерховими будівлями.

 

13 років будівництва/небудівництва

Колотнеча навкруги ставків точиться не перший рік

У 2008 році ТОВ "Господарник", бізнесмена та політика Ігоря Баленка (25-й номер, рейтинг рантьє Forbes Ukraine, власник торгівельної мережі "Фуршет", депутат Київради, фракція ЄС), отримало в оренду понад 19 гектарів землі на території нижнього каскаду Совських ставків у Голосіївському районі Києва.

Попри те, що у містобудівному кадастрі ця територія майже повністю вкрита водоймами, у договорі оренди це не було зазначено.

Умови оренди передбачали "облаштування рекреаційної зони у поєднанні із водоймищем з будівництвом розважально-торговельного комплексу". Договір підписали на 15 років, але він міг бути розірваний Київрадою достроково ще у 2011 році, оскільки орендар не розпочав будівництво впродовж трьох років. Проте Київрада досі не розірвала угоду, депутати не поспішають повертати землю громаді.

У 2018 році "Господарник" вийшов із новою ініціативою – побудувати на нижньому каскаді Совських ставків не розважальний центр, а цілий квартал з офісами та висотними житловими будинками. За цим проектом з 11 ставків нижнього каскаду залишається лише два великих водоймища та два маленьких.

Інвестор проєкту ТОВ "Геос Девелопмент" оплатило розробку детального плану території. Завдяки активним протестам місцевих мешканців та втручанню прокуратури депутати той план забудови не підтримали.

У 2019 році столична прокуратура на численні прохання місцевих мешканців оскаржила у господарському суді договір оренди Совських ставків компанією "Господарник".

Суд першої інстанції у повному обсязі задовольнив позов прокуратури. Суд зобов’язав "Господарник" повернути земельну ділянку місту. Але вже у 2020 році перемогу в апеляції отримав "Господарник", і зараз ця справа розглядається у касації.

24 лютого депутати земельної комісії Київради несподівано та майже одноголосно підтримали місцеву ініціативу прихильників забудови Совських ставків, яку у 2018 році сумнівними методами зібрали прихильники Баленка. Чомусь про місцеві ініціативи проти забудови, зібрані у 2018 та 2021 роках, депутати забули.

2 березня екологічна комісія Київради розглядалося два проєкти розвитку території нижнього каскаду ставків  — від киян та екологів та від інвестора проєкту забудови місцевості. При чому проєкт забудовника з’явився несподівано - голова комісії Денис Москаль вніс його з голосу. Розгляд ініціативи проти забудови чомусь перетворився на презентацію планів забудовника  - "Щодо здійснення заходів щодо відновлення Нижнього каскаду Совських ставків шляхом створення рекреаційної зони з розвиненою соціальною інфраструктурою в поєднанні з багатофункціональною громадською зоною для проживання людей".

02 березня 2021 року на засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики:

Територія Совських ставків є унікальною в своєму роді, так як на цій території водяться червонокнижні види комах, жаб, птахів… Тому ми пропонуємо замість будівництва – проект благоустрою Совських ставків

представник Ініціативи ландшафтного парку Андрій Згардан

Совські ставки – це дуже величезна проблема, тому що вони зараз створюють фекальний запах і це зовсім не місце для того, щоб там люди гуляли з дітьми чи проводили свій час… Я вважаю, що потрібно розвиватися, як європейські країни – вони знаходять путь разом з бізнесменами, вони створюють проекти, які задовольняють, як місцину, так і дозволяють розвиватися

прихильник забудови території.

Вислухавши кожну з сторін, депутати все ж не наважилися приймати якихось конкретних рішень цього дня. За пропозицією Михайла Ковальчука (фракція "ВО “Батьківщина") була створена робоча групу, яку останній і очолив. 13 березня депутати провели виїзне робоче засідання аби безпосередньо на місці вивчити проблему детальніше.

 

Позиція мешканців: Совки - парк без будь-якої забудови

Проти забудови та за парк на місці Совських ставків  виступило чимало громадські організації, серед яких "Водний Рух Київщини", "Екозагін" та "За Себе". Вони наполягають - за Генпланом Києва до 2020 р., нижній каскад Совських ставків є рекреаційною територією, де не передбачається жодної забудови!

Керівник "Водного Руху Київщини"  Антон Пузань зареєстрував петицію проти забудови, яка набрала 7000 голосів у 2020 році "За створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення "Совські ставки", частина якого буде орнітологічним і гідрологічним заказником. Активісти також двічі зібрали понад 1000 підписів за механізмом "Місцевої ініціативи" офлайн.

Чому вони проти:

будівництво знищить 19 гектарів зеленої зони та водойм, постраждають флора і фауна, збільшиться кількість отруйних викидів у повітря;

згідно поточного проєкту, парк на Совках має зайняти лише маленький шмат території; насамперед, тут хочуть звести багатотисячні, багатоповерхові ЖК на 20 корпусів. Це додасть мінімум 8 тисяч осіб, котрі будуть тут жити і працювати;

якість життя місцевої громади погіршиться: виникне транспортний колапс, буде складно дістатися до центра або навіть до станцій метро. Після забудови проспект Лобановського стоятиме в обидва боки;

зросте навантаження на місцеву соціальну інфраструктур. За проектом забудови дитячі садки забезпечують потреби мешканців нових будинків тільки на 80%. Але більш реалістично, що забудовник не будуватиме садки та школи взагалі. План і реалізація - не одне й те саме.

зросте рівень шумового забруднення, оскільки разом із будинками планується будівництво торгового центру (така проблема є, наприклад, у мешканців будинків поруч з "Оушн плаза");

вартість нерухомості навколо нового багатоповерхового району знизиться, оскільки знизиться якість життя у районі: замість зеленої зони поруч - багатоповерхове гетто.

"Ось перший ставок, в який стікає... каналізація. І це постійний привід для спекуляції, що територія занедбана і її треба забудувати. Річ у тім, що приватний сектор Ширма незаконно поробив врізки у ливнівки, це все тече у перший ставок і робить його каналізацією. Оскільки тут багато водно-болотної рослинності, це спрацьовує як фільтр. Але запах лишається, особливо його чути, коли тепло.  Крім того, поруч є старий каналізаційний колектор, від якого теж ідуть неприємні запахи та трапляються протікання. І це знову ж привід для спекуляції, що тут все смердить, але ж смердить не ставок, а каналізація",  — обурюється Михайло Погребиський, відомий захисник зеленої спадщини Києва, а також керівник громадської організації "Екозагін". – "Згідно Водного кодексу України, знищення водних об’єктів недопустимо. Згідно цього проекту більшість водойм будуть засипані і знищені. Так, частина з них пересохла, але там досі живуть червонокнижні птахи, кажани, черепахи… Тому, члени екологічної комісії мають в першу чергу керуватися природоохоронним законодавством і будь-які реверанси в сторону забудовника будуть відповідно оцінені громадою міста Києва".

Де взяти кошти

Київ має гроші на найнеобхідніші речі, просто витрачає гроші нераціонально. Місто може облаштувати Совські ставки власним коштом і не потребує для цього залучення інвестора-забудовника. Місто здатне побудувати і каналізацію. Натомість депутати витрачають гроші на новий герб міста на Північному мосту за 4 млн. грн., інфокіоски для туристів за 17 млн. грн., на гігантський флагшток - 47 млн. грн.

 

Забудовник: на каскаді Совських ставків створять інноваційний парк і проведуть реновацію екосистеми

"У нас в Совках на 5 тисяч  населення  - 2 ларька по 20 квадратів, найближча аптека на відстані 5 км, поштове відділення і то в трьох зупинках їзди від нас, місця де можна вийти прогулятися з коляскою з дитиною майже немає",  - Руслан Гончаров, автор онлайн-петиції проти екологічної катастрофи на Совських ставках. Яка набрала у 2018 році понад 10 тисяч голосів. – "Хочу повідомити, що нічого хорошого, крім захаращених ставків і болота, там не бачив. А останні 25 років там ще і скупчуються каналізаційні відходи, бродять бомжі, злодії і наркомани, відбуваються згвалтування та вбивства".   

Він стверджує, що "при проведенні біотестування, спостерігалася зміна в поведінці тест-організмів і їх часткова загибель, що свідчить про високий ступінь хімічного забруднення водойм".

Тому, вважає частина мешканців району, незважаючи на наявні обставини, рішення залучити приватного інвестора, який зацікавлений в створенні сучасної рекреаційної зони зі збереженням природного балансу, виглядає найбільш привабливим для міста. Завдяки цьому Київ отримає проект вартістю понад мільярд гривень. 338 млн. грн. піде на реконструкцію каналізації та колектора, побудову нових очисних споруд,  322 млн. на парк, 555 млн. – на будівництво соц.структури: школи на 1 тисячу учнів та 3 дитячих садків на 250 малят. Усього 1 млрд. 215 млн.грн.

Замість 800 хворих самонасівних дерев буде висаджено понад 1500 культурних дерев і 30 тисяч кущів, замість 1.8 га болотистої водної поверхні, з'явиться 3.3 га красивих озер з рибою, будуть доріжки для прогулянок, фонтани, лавочки для проведення дозвілля.

Довідка "Коментарів"

Совські ставки - каскад ставків на річці Совці, притоці річки Либеді. Розташовані у Солом’янському та Голосіївському районах міста. На мапі "План окрестностей города Киева" 1842 року вони вже позначені.

"Верхній каскад"  - 6 ставків (площа 3.8 га) в урочищі Пронівщина, у верхів'ї річки Совки. Незабудована територія навколо цього каскаду - місце гніздування птахів.

"Нижній каскад" - 11 ставків (площею 8 га) на північ від проспекту Лобановського, біля підніжжя гори селища Монтажників. Вони унікальна прісноводна ландшафтна екосистема. На території  ставків 10 років тому екологи нарахували більше 360 дерев - верба, дуб, осика, горобина, явір. Окремим деревам виповнилося більше 200 років. Пристосувавши природні властивості ландшафту, у ХІХ сторіччі монахи Києво–Печерської Лаври створили каскад ставків з метою риборозведення. За радянських часів ці функції перебрав на себе радгосп "Совки", він "вмер" як нерентабельний наприкінці Радянського Союзу.

Невтручання людини упродовж чверті століття пішло на користь біологічній спільноті ставків. Бучна рослинність ставків зробилася місцем гніздування десятків видів птахів, на цій відносно невеликій території (близько 20 га) знайшли прихисток й врятувалися від антропогенного впливу червонокнижні земноводні й плазуни, наприклад, черепаха болотяна, тут помічені мешкання ондатри, у ставках водиться риба.