Києво-Печерська лавра: чому її називають Київською фортецею та історичним символом столиці

Розповідаємо цікаві історичні факти про Києво-Печерську лавру

Києво-Печерська лавра - одна із найважливіших історичних та культурних пам'яток Києва та всієї України. Цей монастирний комплекс, розташований на пагорбах біля річки Дніпро, став не лише центром православної релігійної практики, але й символом багатої історії і культурної спадщини України.

Історія створення Києво-Печерської лаври сягає XI століття. Засновником монастиря був святий архімандрит Антоній, який в 1051 році створив першу обителю у печерах на скелях під час реформ православної церкви Київської Русі. Основною метою монастиря була духовна аскеза, молитва і допомога мирянам.

Протягом наступних століть Києво-Печерська лавра поступово розширювалася і втілювала в собі як релігійну, так і культурну роль. Іноді вона слугувала важливим об'єктом оборони під час вторгнень і війн, тому і відома як "Київська фортеця". Монастир став центром культури, освіти та мистецтва, де працювали видатні літописці та живописці. Важливою частиною Києво-Печерської лаври є Свято-Успенський собор, побудований у стилі бароко в XVIII столітті.

Оборонні конструкції Києіо-Печерської лаври: вежі та стіни

Оборонні вежі та стіни Києво-Печерської лаври розташовані на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за адресою вулиця Лаврська, 9.

Ці оборонні структури Верхньої Лаври є свідченням фортифікаційного мистецтва кінця XVII - початку XVIII століть. У другій половині XVI століття монастир перетворився на фортецю. Під керівництвом гетьмана Івана Самойловича були побудовані земляні вали навколо монастиря. Гетьман Іван Мазепа оточив мури монастиря п'ятьма вежами, які і досі формують неправильний десятикутник навкруги Верхньої лаври. Загальна довжина стін перевищує кілометр, а їх висота, залежно від місцевості, становить до семи метрів. У найширшому місці стіни мають товщину до трьох метрів, а вище звужуються до одного метра. Зі сторони внутрішнього двору видно, що монастирська фортеця мала два поверхи, хоча зараз верхні бойниці закладені.

Цікаві історичні факти про Києво-Печерську лавру

Перші обителі монастиря ведли аскетичний спосіб життя, живучи в скелях під Києвом. Однак з часом були вироблені спеціальні печери для молитви і поклоніння, де і захоронено святого Антонія.

Києво-Печерська лавра відігравала важливу роль у збереженні культурної спадщини. Тут зберігалися рукописи, документи та цінні ікони, що визнавалися видатними зразками мистецтва.

В одній із печер Києво-Печерської лаври розташована "Печера Глибока", яка належала до найглибших в історії. Вона має близько 20 метрів у глибину і вигравала важливу роль у релігійному житті монастиря.

Ця скеля височіє над Дніпром і має вид на місто. Вона слугувала стратегічно важливим пунктом оборони і стала сценою численних історичних подій.

Сьогодні Києво-Печерська лавра залишається символом культурного та релігійного спадку України. Вона включена до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО та продовжує відігравати важливу роль як місце поклоніння та пам'ятка історії, яка зберігає багатий духовний і культурний доробок українського народу.