Хто винен у київському смогу? Екологи намагалися знайти відповідь

4 кити київського смогу

Київ оповитий смогом вже не виняток для країни,  - каже Тетяна Тимочко, Голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Усі великі чи промислові міста України мають схожі проблеми: Дніпро, Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь.

То ж що формує смог?

Екологія

Автотранспорт

"Протягом всього року фіксуємо перевищення формальдегіду, двоокису вуглецю, діоксиду азоту на перевантажених трасах, бульварах і проспектах, де є дуже велика кількість автомобілів. Саме перевищення викидів формальдегіду показує, що основним забруднювачем атмосферного повітря в Києві є автомобільний транспорт", - перелічує Тетяна Тимочко.

"Лише в Києві зареєстровано 1 мільйон автомобілів", - додає Олександр Чистяков, еколог Національної екологічного ради України, - "тому ми вважаємо, що це найбільший забруднювач. Крім викидів від згорання пального, є ще дуже небезпечні викиди від стирання автопокришок. А кожна шина за рік використання втрачає до 1 кілограму своєї ваги. Щодня 5 тонн покришкового пилу осідає поблизу міських трас".

"Неякісне пальне", - продовжує Тимочко, -  "теж додає в повітря частинки смогу. А у нас в країні немає державного контролю за якістю пального. Екоінспекція вперше за 10 років спромоглася перевірити автозаправки".

 Екологія

Пожежі

"Суттєвим фактором є спалювання сухої рослинності в весняний період в приватному секторі Києва, на околицях міста спалювання сухої рослинності, загоряння торфу, лісові пожежі, - продовжує пані Тимочко. – "Горить усюди, минулого літа горів і Чорнобильський ліс, і заповідник в Луганській області".

"Ми кілька десятиліть тому вважалися найзеленішою столицею Європи", - згадує пан Чистяков. – "А нині навесні горить комиш на водоймах, а риба в вогні не буде нереститися. 50 тисяч пожеж по країні за минулий рік, вся країна охоплена вогнем. У вогні гинуть тварини, комахи, черво книжні рослини".

"Так, зараз штрафи за спалювання трави значно підняли", - додає Тетяна Тимочка, -"але треба накладати санкції не на палія, а на власника землі. Не секрет, що багато сільгоспкористувачів не хочуть витрачати гроші і ведуть господарство по-старому - когось наймають, щоб спалити стерню".

 Екологія

Промисловість

Спад виробництва не впливає на кількість забруднення. Застаріле обладнання не дає можливість знизити викиди. А коли буде підйом економіки, то викидів ще більшає.

Еколог навела цифри, згідно з якими зменшення викидів якщо і відбувається, то незначне.

"Щодо викидів вуглекислого газу. У 2019 їх було 199 мільйонів тонн, в 2018 році їх було 203 мільйони тонн. У 2012 році це було 201 мільйон тонн. Ці шкідливі речовини знаходяться приблизно на одному рівні. Прямої кореляції, що зменшення виробництва і зменшення викидів, немає", - зазначила Тетяна Тимочко. – "Ще варто врахувати, що Україна від російської агресії  втратила багато підприємств Донбасі та Криму, і вони зараз не працюють.

У Європі на кожному джерелі викидів стоять датчики автоматичного моніторингу. Порушив норми – плати і багато, і все це відбувається майже в автоматичному режимі. А у нас інспектора з екомоніторингу то не пустили на підприємство, то "домовилися"

Система автофіксації викидів із 2016 року працює в Донецькій області – у Краматорську та Маріуполі.

"Перш за все, потрібно встановити в місті Києві нові станції моніторингу, які б вимірювали тверді частинки пилу, діоксид азоту та діоксид сірки. Система, яка зараз працює, встановлена ​​ще в 70-і роки, і вона цього всього не читає. Встановлено дві системи в двох районах, але на даний момент цього мало", - наголошує Олександр Чистяков. Ще три станції мають запрацювати восени.

"Бо не секрет, що завод "Енергія" вночі відключає фільтри і працює на повну потужність, бо немає автофіксаціїї викидів", - каже Чистяков, - "А на дрібнодисперсну пилюку, яку викидає Дарницька ТЕЦ, бо працює на вугіллі, навіть, сучасних нормативів немає. Тому епідемія, карантин, а люди поблизу вікна не можуть відкрити".

"Некоректно порівнювати якість повітря в Європі і у нас", - зазначає Тимочко, бо дуже різні вимоги до якості повітря. На її думку, треба нові станції моніторингу вводити, щоб дані дивитися в режимі реального часу.

"Де взяти гроші? Так єкоподаток змінить",  – наголошує еколог. –"За тонну викидів СО2 в Європі підприємство сплачує 25 евро, а у нас 10 гривень. За 2019 рік 199 мільйонів тонн в країни викинули, то рахуйте. На жаль, більша частина цих грошей пішла не в екофонд, а у зведений бюджет країни". 

Рельєф

"Розташування Києва на пагорбах, на нерівній поверхні призводить до зависання хмар на низькій висоті в певних частинах міста", - зазначила Тетяна Тимочко.- "А вони в свою чергу притискають викиди до землі".

Якщо не хочемо жити в протигазі,  треба діяти

Час простого спостереження за станом довкілля вже минув, наголошують екологи.

 Екологія

Що робити?

Місцева влада не може самостійно вживати жорсткі санкції і закривати підприємства, що бруднять довкілля. Але:

"По-перше, - наголошує Олександр Чистяков, - Київ має припинити знищення зелених зон. Припинити давати дозволи на вирубку дерев задля висотного будівництва. Припинити бездумне кронування дерев, коли зрізають все і треба чекати 5 років, поки дерево знов стане "зеленими легенями".  

По-друге, будівництво нових розв’язок, заборона паркування на проїзній смузі – зробити все, аби місто не стояло в заторах. Добудувати кільцеву дорогу, щоб великовантажний транспорт взагалі оминав місто. Створення пилових бар’єрів здовж трас.

По-третє, заборонити експлуатацію застарілих маршруток, що нині тягнуть за собою чорний шлейф викидів. Налагадити рух громадського транспорту, віддавати перевагу розвитку – електротранспорту. І розвиток вело маршрутів, бо нині велосипедистам шкідливо для здоров’я їздити "брудними" від вихлопів автотрасами".

 Екологія

Що нам чекати від природи цієї весни?

"Нічого хорошого", - каже Олександр Чистяков. Він зазначає, що вже треба переглядати звичний уклад життя, особливо це стосується сільгоспників.

Глобальне потепління наступає. За прогнозами, 2021 буде теплішим за минулий рік, хоч і 2020 побив рекорди за кількістю спекотних днів.

Ми поступово мігруємо на кліматичний південь, за 10 років просунулися на 250 кілометрів, степ перетворюється на пустелю.

Ми забуваємо, що таке весняні грози. Майже кожен дощ супроводжується поривчастим вітром та деревами, що впали. Чекаємо на суховії, пилові бурі, зливи з ураганами.

Звичного затишку біля води не знайдемо, за 20 років в країні пересохло 10 тисяч малих річок.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Валентина

1 квітня 2021, 08:27

И что, а где конкретные решения, закон, постанова, все разговор. Леса прдаются и застраиваются все тем же мэром и архитектором. Может начнете с себя-жить честно.

киянин

1 квітня 2021, 07:04

а отопление в лучшем случае дровами частного сектора....это то как .....

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися