ВДНГ прохає киян поділитися старими фотографіями задля порятунку паркових скульптур

Скульптурам ведмедів та лисиць хочуть дати шанс на друге життя

"Певно ви помічали цих кам’яних звірів у лісі на ВДНГ. Роки залишили на них багато слідів, змінивши майже до непізнаваності", - йдеться на сторінці виставки в ФБ.

Адміністрація ВДНГ поставила собі за мету врятувати ці скульптури.

Скульптура ведмедів ще не втратила пізнаваності образу.  

А от лисицю, що знаходиться на алейці ближче до Колиби, вже неможливо впізнати. Замість лап стирчать залізні прути. Ніс відпав. Можна розпізнати, що то за звір був лише за лисеням, яке трошки краще збереглося.

Чому потрібна допомога киян?

Щоб повернути скульптурам первинний вигляд, необхідні знімки, зроблені у їх "молоді роки". На жаль, таких не знайшлося в архівах ВДНГ.

Тому, потрібно зібрати якомога більше фото цих скульптур у різні періоди, щоб максимально точно провести реставрацію.

ВДНГ просить містян поділитися своїми фотоспогадами з родинних альбомів.  

Фото прохають залишати у коментарях під постом в ФБ чи надсилати на пошту: [email protected].

Бронзові прикраси відтворили за фотографіями. Бо креслення згинули в архівах

Довідка "Коментарів"

До речі, Київ вже має гарний досвід поновлення історичного декору за фотографіями.

У липні 2010 мисливці за кольоровими металами поцупили бронзовий декор з могили Лесі Українки на Байковому цвинтарі. Це сталося напередодні річниці смерті великої поетеси. Пропажу виявили її поціновувачі, 1 серпня, коли прийшли вшанувати її пам’ять. Міліція нічого вдіяти не змогла, гірлянди зникли безслідно. Адміністрація цвинтаря про факт крадіжки дізналася з теленовин. І заявили, що вони відповідальності за це не несуть, мовляв, метал з надгробків крадуть постійно.

Хоча пам'ятник, встановлений в 1939 році, є пам'яткою історії та культури. А оздоблення було невіддільною складовою творчого задуму відомого скульптора, народного художника України Галини Петрашевич. Проте, креслення гірлянд в архівах не збереглися.  

Київський скульптор Володимир Щур погодився відновити втрачене бронзове оздоблення. Кияни люблять його роботи – пам’ятник Леоніду Бикову та Владиславу Городецькому,  Голохвастову біля Андріївської церкви.

Тоді митець звернувся до фотографів  з проханням надіслати йому будь-які за якістю фотографії могили поетеси.

За три роки, у серпні 2013, на сторіччя смерті Лесі, бронзовий  декор повернувся на своє місце.

Щоправда, гірлянди цупили ще кілька разів. У квітні 2017 з могили викрали два бронзові елементи. Незабаром поліція затримала злодюжку, котрий здер їх з постаменту, розбив та за 300 гривень здав на металобрухт.

Втретє, їх вкрали у напередодні дня народження Лариси Косач (це справжнє ім’я Лесі Українки)  в кінці лютого 2018. Остаточно. 

Музей видатних діячів української культури до складу якого входить і музей Лесі Українки втомився вже відновлювати ці гірлянди  у бронзі.

"Бо це занадто дорого", - підкреслила в розмові з кореспондентом "Коментарів" одна зі співробітниць музею.

Адже, у 2013 Володимира Щур свою роботу проста подарував, а бронзу оплатив Фонд Миколи Томенка.

Нині на постаменті могили закріпили пластиковий муляж декору і лише затонували його під бронзу.

Раніше "Коментарі" розбиралися, залишити чи декомунізувати радянські мозаїки на стіні гімназії на Русанівці.