Що зміниться в Києві за 20 років — новий генплан столиці

Столична влада декларує такі пріоритети на два десятиліття: «кожній родині - окрема квартира», житлове будівництво в комплексі з дитсадками, школами та іншою соціальною інфраструктурою

У понеділок, 16 грудня, мер столиці Віталій Кличко презентував новий генплан розвитку Києва на 20 років — до 2040 року. Місцева влада показала його попередню презентацію з базовими цілями і напрямками розвитку міста. Докладний повний проект обіцяють представити в січні 2020-го, тоді ж розпочнуться громадські слухання й обговорення нового генплану.

Мер Києва заявив, що потрібно систематизувати весь той безлад, який відбувався в столиці десятиліттями, а це нелегка і не одномоментна справа. 

У новому генплані йдеться про те, що до 2041 року чисельність фактичного населення Києва збільшиться на 440 тис. осіб — з нинішніх 3,36 млн до 3,8 млн жителів. Частка зайнятого населення столиці за 20 років, як очікується, зросте ще істотніше — з 1,73 млн до 2,45 млн (тобто на 720 тис. осіб).

Також буде створена Київська агломерації. До 2040 року замість розширення міських меж столиці планується утворити Київську агломерацію, у якій проживатиме до 5,2 млн осіб. Вона охопить Київ з передмістями, включаючи Ірпінь, Бучу, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Обухів, Васильків, Боярку. Ця агломерація міститиме урбанізоване ядро (у межах Великої кільцевої дороги Києва), зовнішню зону та окремі сектори. У межах ядра дістатися до центру міста можна буде за 40 хвилин.

За 20 років в Києві хочуть в 1,5 рази збільшити протяжність ліній метрополітену: подовжити наявні та добудувати нову гілку, Подільсько-Вигурівську (метро на Троєщину). Залізницю планують включити в єдину систему з метрополітеном і швидкісним трамваєм зі створенням пересадочних вузлів. Заплановано побудувати три нових транспортних переходи через Дніпро.

Магістральна вулична мережа розшириться (майже на 130 км, до 870 км), з’являться нові транспортні розв’язки на різних рівнях і багатоярусні паркінги. Влада обіцяє розвивати велосипедну інфраструктуру, а також зробити місто більш комфортним для пішоходів і маломобільних груп населення.

Навколо Києва планують добудовано Велику окружну автомобільну дорога, а також має з’явитися система "дублерів" основних виїздів з Києва.

У генплані також заплановано відведення території для будівництва четвертого київського аеропорту Рославичі (між Обуховим і Васильковом). Бориспіль планується розвивати і розширювати далі, в аеропорту Гостомель — розвивати вантажний термінал, а аеропорт Київ (Жуляни) столична влада може закрити "у віддаленій перспективі". Київ планує впровадити автоматизовану систему управління дорожнім рухом.

Ще найближчі 20 років в Києві планують побудувати 28,5 млн кв. м нового житла. До 2040 року на одного киянина має припадати не менше 29 кв. м житлової площі.

Столична влада декларує такі пріоритети на два десятиліття: "кожній родині - окрема квартира", житлове будівництво в комплексі з дитсадками, школами та іншою соціальною інфраструктурою. До 2040 року в Києві має з’явитися 45 тис. нових місць у дитсадках і 67 тис. місць у школах. Також Кличко додав, що місто спробує покласти край хаотичній забудові. 

У місті також планують провести реконструкцію застарілого житла ("хрущовок") на площі близько 1,5 тис. гектарів. Також відбудеться формування мережі громадських центрів. Генплан передбачає створення в Києві системи громадських центрів навколо найбільших магістралей, станцій швидкісного транспорту і пересадочних вузлів.

Передбачається, що навколо таких центрів будуть концентруватися:

нові центри культурно-ділової активності;

багатофункціональні суспільно-ділові центри;

спеціалізовані центри (медицини, науки і вищої освіти);

публічні простори для городян (зелені зони тощо).

Судячи з карти, представленої в презентації генплану, також передбачається закріплення за центром міста статусу загальноміського центрального ядра.

Кількість робочих місць у у місті до 2040 року має зрости в 1,5 рази — з 1,7 млн до 2,5 млн. Пріоритет — створення нових робочих місць на лівому березі Дніпра і у віддалених від центру районах. При цьому Київ скорочуватиме площу промислових і комунально-складських територій.

Для цього в генплані передбачено такі кроки:

технологічно переоснастити екологічно шкідливі виробництва;

реорганізувати занедбані промислові зони "під підприємства з новітніми технологіями";

створити інноваційні індустріальні та технологічні парки, науково-виробничі та інноваційні економічні кластери.

Генеральний план столиці міститиме також історико-архітектурний опорний план, мета якого — захистити 3,5 тис. київських об'єктів культурної спадщини. Зокрема, в районах найважливіших історичних пам’яток планується заборонити висотну забудову.

Через 20 років в Києві має з’явитися 36 нових парків, 17 лісопарків біля житлових масивів і 50 нових скверів — загалом близько 2,3 тис. гектарів нових зелених зон.

Місто також має намір добиватися поліпшення екологічної ситуації, у тому числі такими кроками:

знижувати забруднення повітря автомобільним транспортом і стаціонарними джерелами викидів;

поліпшити захист водойм, підземних вод;

розвивати озеленення окремих територій столиці;

організувати ефективну санітарну очистку міста.

Як раніше повідомляло видання "Коментарі", у Києві встановили 125 відеокамер із функцією розпізнавання облич і номерів авто.