Від Лаосу до Києва: хто такий Андрій Пальчевський

Ім'я Андрія Пальчевського стрімко увірвалося в політичний порядок денний не тільки Києва, а й України в цілому і високе місце на виборах мера столиці, яке йому пророкують соціологи, вимагає з усією серйозністю підійти до вивчення його персони

Успішний бізнесмен, телеведучий, блогер, а з недавнього часу ще й скандальний політик, який балотується на міського голову Києва і має шанси вийти в другий тур з чинним градоначальником Віталієм Кличком. Все це про 59-річного корінного киянина Андрія Пальчевського, якому соціологи пророкують 2-4-е місця на майбутніх виборах. Чим відомий Андрій Пальчевський, і як вчорашньому бізнесменові вдалося вклинитися в ряди столичних політиків та змусити їх потіснитися, розбиралися "Коментарі".

Щаслива юність: дідусь - міністр, батько - співробітник органів і Лаос

Народився Андрій Пальчевський в 1961-му році в Києві. Як свідчить його офіційна біографія, він закінчив столичну школу №61 (нині це Ліцей міжнародних відносин №51). Навіть цей один факт свідчить про те, що сім'я нашого героя була не з простих.

Так, Андрій Пальчевський в інтерв'ю виданню "Деловая столица" розповів про свого діда, Тимофія Панька, який за часів СРСР був міністром ПЕК. 

Але, очевидно, журналісти або сам герой переплутали прізвище, і мова йшла про Тимофія Шпанька - уродженця Дніпропетровської області, який працював на шахтах Донбасу, а в 1949-1953 роках дійсно займав пост міністра місцевої та паливної промисловості УРСР.

Молодший брат майбутнього політика Тимофій Пальчевський згадував, що їх батько Іван Пальчевський працював з першими особами країн Латинської Америки та Генштабу СРСР, в тому числі брав участь у подіях відомої Карибської кризи 1962-го року. Сам же Андрій Пальчевський згадував, що школу він закінчував на Кубі, де працював його батько. Івана Пальчевського називали Іваном Грозним, і він був особисто знайомий з Фіделем Кастро.

Словом, від сім'ї Андрія Пальчевського відчутно віяло спецслужбами, які взяли на замітку перспективного сина перекладача і внука міністра. Однак, таким чином можна пояснити подальшу біографію Пальчевського: навчання у військовому інституті Міністерства оборони СРСР, а потім і 8 років (з 1983-го по 1991-й) служби в рядах Збройних сил СРСР.

За час служби, за словами політика, його "носило" від Сибіру до Середньої Азії та далеких країн. Зокрема, 6 років він провів в Лаосі, оскільки серед чотирьох іноземних мов, якими володіє Пальчевський, і екзотичний лаоський. 

Під кінець служби Андрій Пальчевський викладав у рідному військовому інституті, але тривало це недовго, і у званні майора він пішов "на вільні хліби".

У випадку з Андрієм Пальчевським цим "хлібом" стало пиво, завдяки якому він не тільки став успішним підприємцем, а й отримав можливість спробувати зайнятися політикою.

Пиво для перемоги: з чого починався Пальчевський-політик

"На гражданці" екс-майор швидко знайшов себе, отримавши освіту економіста харчових продуктів, і зайнявся бізнесом, ставши головою представництва американської компанії Монсанто "Нутрасвіт АГ", що спеціалізується на біотехнології рослин і виробництві генетично модифікованого насіння рослин і гербіцидів.

Через два роки Андрій Пальчевський став засновником фірми "Квест ЮТС", яка зайнялася виробництвом і постачанням технологічної продукції для пивоваріння. Пізніше бізнесмен входив до ради директорів ВАТ "Челябінськпиво" і був віце-президентом Союзу виробників пивобезалкогольної продукції.

Успішного бізнесу для Андрія Пальчевського здалося замало, і вже в 1995-му році він балотувався в Державну думу на чолі власної політичної партії - Партії любителів пива.

"Партія любителів пива - це була сила, опозиційна Партії любителів оковитої, яку очолював Борис Єльцин. Так і запишіть. До речі, її загальна ідея була не в тому, щоб пити пиво", - так пізніше пояснював своє рішення українським журналістам Пальчевський.

Виборці з думкою про опозицію не погодилися, і віддали за політсилу Пальчевського 427 727 голосів або 0,62%, що вивело партію на 21-ше місце з 43-х партій, які брали участь у виборах. 

Чим займався наступні роки Пальчевський - точно сказати складно, але, швидше за все, розвивав бізнес. Тим більше що компанія "Квест ЮТС" в 1997-му році відкрила свій підрозділ в Україні, а потім почала співпрацювати й із закордонними компаніями - Kerry Group (Ірландія) і Wigol (Німеччина).

Наступний раз після виборів в російських ЗМІ Пальчевський з'явився тільки у 2002-му році в ефірі російської "Радіо Свободи" як експерт, котрий радив, як правильно обирати та споживати алкоголь. 

Через два роки біографія Андрія Пальчевського робить черговий гамбіт - успішний російський підприємець несподівано повертається до Києва і починає займатися новим бізнесом - медициною.

Бізнес, міністерство, телебачення

5 жовтня 2004-го року в Києві реєструється ТОВ "Євролаб", яке повинно було зайнятися приватним бізнесом у сфері охорони здоров'я.

"Я дуже важко захворів. Мені було погано, мене відвезли в клініку "Борис" - мені стало ще гірше. Тому я і вирішив побудувати клініку в Києві", - так пояснив своє бажання зайнятися медичним бізнесом в Україні сам Пальчевський в інтерв'ю "112 Україна".

Хоча, вже у 2012-му році екс-дружина політика Олена стверджувала, що переїзд став наслідком погроз і серйозних проблем, що виникли у чоловіка. 

У такому випадку важка хвороба, яка спонукала чоловіка зайнятися медичним бізнесом в Києві, виглядає досить підозріло.

Хай там як, повернення на батьківщину принесло Пальчевському спокій. Однак у 2009-му році під час пандемії грипу штаму H1N1, який отримав назву "свинячий", клініка "Євролаб" Пальчевського активно брала участь в кампанії, що супроводжувала пандемію.

У столиці було відкрито пункти для безкоштовного діагностування вірусу грипу A / H1N1 і надання професійної консультативної допомоги жителям столиці, а фахівці компанії виступали з відеоконсультаціями для киян. 


Але вже через тиждень "Євролаб" був закритий Державною санітарно-епідеміологічною службою Києва через прострочений дозвіл на роботу з матеріалом, що містить збудники інфекцій. Ще раніше зам.мера столиці Ірен Кільчицька заявила, що в "Євролабі" роблять неточні аналізи, на що компанія відреагувала позовом до Печерського районного суду столиці. 

Та увагу до себе Андрій Пальчевський таки привернув. Вже 31 березня 2010-го року він став держслужбовцем - заступником міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна в уряді Миколи Азарова. Але затримався на посаді недовго - вже 14 липня того ж року був звільнений за власним бажанням. 

Швидше за все, це бажання було не зовсім добровільним, адже ще в травні навколо фігури нового заступника міністра спалахнув інформаційний скандал. Стверджувалося, що Пальчевський не отримав громадянство України, хоча це обов'язкова умова для роботи в держслужбі. Народні депутати Верховної Ради від фракції БЮТ Іван Денькович, Василь Деревляний, Ігор Єресько та Дмитро Шлемко просили прем'єр-міністра Миколу Азарова надати інформацію про громадянство Пальчевського.

У Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту заявили, що це брехливі звинувачення, а сам глава відомства Равіль Сафіуллін підкреслив, що український паспорт свого зама він бачив особисто, а роботою Пальчевського задоволений. Але залишалося питання: чи відмовився Пальчевський від громадянства РФ? Адже подвійне громадянство хоча і не суперечить російському законодавству, але є незаконним в Україні.

Зрештою, Андрій Пальчевський звільнився. Але, "засвітившись" у високих сферах, остаточно утвердився на позиції публічної людини.

Свою популярність майбутній політик використовував на телебаченні. У 2011-му році він почав вести передачу "Глибинне буріння" на "Першому національному телеканалі", популярне ток-шоу "Про життя" на телеканалі "Інтер", а також радіошоу "Каток" і "Kwasa Kwasa". А вже після 2014-го був ведучим програм на телеканалах "Прямий", "112 Україна", "НАШ" і "NEWSONE".

В одному з випусків шоу телеканалу "СТБ" "Холостяк" він виступив в ролі холостяка, який повинен був вибрати дружину мільйонера. Сам Пальчевський, втім, говорив, що був там якимсь "експертом" і вибирав "не для себе". Пікантності ситуації додав той факт, що на той момент бізнесмен був одружений і мав двох дітей, правда з дружиною Оленою, яка жила в Іспанії, за його словами вони не проживали з 1996-го року. 

В результаті це вилилося в процес розірвання шлюбу, із вимогою поділу майна - дружина вимагала 629 млн грн. Але якщо вірити ЗМІ, в суді бізнесмен довів, що, попри успішний бізнес, про який говорив раніше, грошей дружині він дати не може.

Від Майдану до мерства: головне дружити з продюсером президента

Євромайдан 2014-го року не пройшов повз Андрія Пальчевського. За його словами він брав активну участь у подіях, є відео, на якому майбутній політик в ролі водія "швидкої" особисто возить постраждалих до лікарні. 


Саме Пальчевський організовував перевезення Юлії Тимошенко з Качанівської колонії в столицю.

Потім на наступні п'ять років Андрій Пальчевський зник з суспільно-політичної діяльності, але активно продовжував працювати на телебаченні. І, треба сказати, зробив абсолютно вірну ставку.

У "велику політику" Андрій Пальчевський увійшов у квітні 2019-го року, коли на тлі скандалу зі звинуваченнями тоді ще кандидата в президенти України Володимира Зеленського запропонував останньому зробити аналізи в клініці Eurolab. Бізнесмен вже тоді заслужив репутацію прихильника кандидата, заявляючи в ефірах каналів, що саме Володимир Зеленський повинен стати президентом.

Ніяких слідів наркотиків в крові кандидата виявлено не було. 


Але опублікувавши результати аналізів, в команді кандидата помилилися і поставили документ, в якому датою їх складання значилося 2-е квітня, замість покладеного 5-го квітня. У клініці поспішили заявити про помилку власного співробітника і вибачилися, правда, тепер цей пост на сторінці в соцмережах клініки видалений. 

Незабаром з'ясувалося, що довіра кандидата в президенти пояснювалася його давнім знайомством з Пальчевським через телебачення. За даними аналітичної платформи YouControl 8 серпня 2012-го року було створено ТОВ "Про життя з Андрієм Пальчевським" - компанія, що займалася виробництвом ток-шоу "Про життя", яке вів сам бізнесмен для телеканалу "Інтер".

"Родзинкою" ТОВ був його директор і список власників. Особисто Пальчевському належать лише 25% фірми, решта ж числиться за кіпрською фірмою "ГРІН Фемілі ЛТД". Ця ж фірма до жовтня 2019-го була засновником ТОВ "Студія Квартал 95", яке тепер належить Борису Шефіру, він же директор і підписант ТОВ "Про життя з Андрієм Пальчевським". Сам Борис Нахманович Шефір доводиться рідним братом першому помічникові президента України Володимира Зеленського, засновнику і директору "Студії Квартал-95" Сергій Шефір.

Але хай там як, справа була зроблена - імідж Володимира Зеленського захищений, він обраний президентом, а сам Андрій Пальчевський привернув куди більш серйозну увагу ЗМІ ніж раніше. Мабуть, тоді бізнесмен і задумався про власну політичну кар'єру.

Стати мером столиці - місія нездійсненна?

Судячи з усього, оглушливий успіх президентської партії "Слуга народу" на дострокових парламентських виборах вселив надії в Андрія Пальчевського, і у вересні 2019-го він публічно заявив про намір балотуватися в мери столиці. Надихали й результати соцопитування, що відводили восени 2019-го року Пальчевському друге місце в гіпотетичних мерських перегонах (він відставав від Віталія Кличка всього на 3,5%). 

Як і у випадку зі "свинячим грипом" 11 років тому, пандемія коронавірусу дозволила Андрію Пальчевському знову вийти на передову політичної боротьби. На власній сторінці у Facebook бізнесмен активно взявся розміщувати відео, в яких нещадно критикував владу за непідготовленість до пандемії, звинувачував в прагненні проштовхнути продаж землі та багато іншого.

Однак самого Пальчевського теж почали звинувачувати в бажанні "розкрутити" паніку навколо COVID-19, щоб продати тести для виявлення вірусу за 16 тисяч гривень. Своєю чергою бізнесмен звинуватив "медичну мафію", а також народного депутата України від" Слуги народу" і голову комітету ВР з охорони здоров'я Михайла Радуцького в замовчуванні правди навколо епідемії коронавірусу. У відповідь на це 1 квітня СБУ провела обшуки в ТОВ Eurolab за фактом умисного неповідомлення у відповідні державні органи інформації про позитивні результати тестів на коронавірус в окремих осіб.

Сам бізнесмен назвав ці звинувачення фейком, зв'язавши їх з власною позицією навколо епідемії та розкритикував владу за бездіяльність. А високу вартість тестів пояснив тим, що їх робить німецька лабораторія. 


Влітку підприємець остаточно встав на шлях конфронтації з президентом, стверджуючи, що "створив партію для об'єднання всіх розчарованих владою", яка отримала назву "Перемога Пальчевського". Таким чином Пальчевський перейшов з критики влади на критику особисто президента Володимира Зеленського. 


Поки шанси Андрія Пальчевського за даними соціологів виглядають досить розпливчасто навіть для почесного місця у трійці лідерів.

Так, за даними серпневого опитування Центру імені Разумкова, політик з 9% голосів киян, які визначилися з вибором, може вийти в другий тур. Правда, шансів у нього проти чинного мера Віталія Кличка з 41%-ою підтримкою немає жодних. 

Опитування, проведені "Соціологічною групою Рейтинг" у вересні, відводять Андрію Пальчевському лише 4-е місце в мерських перегонах з 6,4% голосів. Також невеликий рейтинг - 3,9%, має в столиці партія політика. Отож шанси на перемогу кандидата виглядають більш ніж примарними.

Проте сам Андрій Пальчевський публічно продовжує випромінювати впевненість і звинувачує мера Віталія Кличка в крадіжці мільярдів гривень на будівництво метро, підтримці забудовників, і викликає градоначальника на публічні дебати, які той явно ігнорує.

Шлях до крісла мера на кошти Столара і Комарницького

Окреме питання - звідки гроші на виборчу кампанію у самого Андрія Пальчевського? Адже хоча у нього самого й імідж мільйонера, але екс-дружина, яка намагалася відсудити понад 600 мільйонів гривень, залишилася ні з чим. Свої кошти новоявлений політик приховує дуже добре.

Відповідь на це питання ЗМІ та експерти дають один - це гроші скандальних  забудовників столиці, яких іноді без викрутасів називають "будівельною мафією". У цій ролі зазвичай фігурують два прізвища - колишній "сірий кардинал" столиці, нині народний депутат України від ОТЗЖ Вадим Столар, і нинішній "сірий" кардинал - Денис Комарницький, за спиною якого, за даними ЗМІ, стоїть інший народний депутат від "Слуги народу" - Микола Тищенко.

Ці прізвища "на слуху" в киян, оскільки обидва фігуранти неодноразово згадувалися в масштабних схемах по розкраданню грошових коштів і міських земель. Втім, зі зміною президента Вадима Столара формально й відтіснили від основних бюджетних потоків столиці, можливостей для заробітку у нього як і раніше вистачає. 

Ще краща ситуація у Дениса Комарницького, який в партнерстві зі Столаром заробляв і раніше, а тепер став основним вигодоотримувачем тіньових схем. Так, в розслідуванні Bihus.info., яке базується на документах, які передав журналістам опальний нардеп Гео Лерос, стверджується, що за роки мерства Віталія Кличка в Києві з'явилася тіньова група, яка встановила контроль над будівельним ринком. У ній брали участь 38 компаній, які, нібито контрольовані Комарницьким. Найбільшим тендером "групи Комарницького" називають тендер на 6 млрд грн з добудови Подільсько-Воскресенського моста, виграний Комарницький через компанію-прокладку "Еко-Буд-Трейд". 


Окремо оплачувалися тіньові послуги: затвердження детального плану території на сесії Київради - 40 тис. дол., внесення поправок в кадастр - 50 тис. дол., перенесення судового засідання - 10 тис. дол., отримання рішення вищого госпсуду - 60 тис. дол.. 

Вже у вересні журналісти Bihus.info. не раз фіксували появу політтехнолога Сергія Влащенка, якого пов'язують з Вадимом Столаром, біля будинку кандидата Андрія Пальчевського. Для того, щоб переконатися у зв'язку Пальчевського з забудовником, досить просто подивитися виборчий список кандидатів в Київміськраду. 

Номером 3 в списку Андрія Пальчевського йде депутат Київміськради Владислав Михайленко, який здобув популярність як член "команди Столара" ще на виборах 2015 року і не соромиться відстоювати інтереси шефа, користуючись депутатським мандатом. 

Другим не просто "членом команди Столара", а й членом його сім'ї, можна вважати №20 зі списку Пальчевського - Людмилу Костенко. Про родинний зв'язок із нею ще у квітні розповів народний депутат України від "Слуги народу" Олександр Дубинський. Тоді Людмилу поліція затримала за п'яне водіння. Вона ж почала скандалити і погрожувати

Під №22 у списку кандидатів "Перемога Пальчевського" йде Олександр Сергійович Комарницький - рідний брат Дениса Комарницького.

Судячи з усього, успіх Володимира Зеленського на виборах президента спонукав Андрія Пальчевського також пошукати щастя. Мабуть, він вважає, що багаж досвіду роботи на телебаченні та партнерство з президентом, дає на це всі шанси. Напевно це рішення явно не було погоджено з президентською командою, якій новоспечений кандидат оголосив війну. Адже вона може пригадати Пальчевському все, починаючи з "комітетських коренів сім'ї" та закінчуючи більш аніж сумнівними джерелами фінансування та кандидатами до Київміськради.

Раніше "Коментарі" з'ясовували, на чому заробляє народний депутат України Вадим Столар .

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися