Саксаганського, 38: тільки реставрація, жодного нового будівництва. Інакше місто примусово забере дім. Заява депутата Київради

24 березня запалав дах старого двохповерхового будиночку на Саксаганського, 38.

Кияни припустили, що пожежа – вже друга за кілька років – не була випадковою. Бо місце це дуже ласе для забудовників.

"За останній час він (будинок – ред.) пережив дві зміни власників та дві пожежі. Після першої пожежі власника змусили відновити будинок. Зараз сталась друга пожежа і виникла серйозна загроза того, що будівлю знищать. На жаль, ми маємо безліч прецедентів, коли старовинні будинки у центрі Києва горіли "не просто так", а для того, щоб збудувати на їхньому місці те, що заманеться", - написав на своїй сторінці в ФБ Владислав Трубіцин, голова Постійної комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.

Депутат зазначив, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА одразу надав припис власнику на відновлення пам'ятки архітектури.

"Будівлю мають відновити в такому вигляді, у якому вона була до пожежі. У протилежному випадку – вона буде примусово викуплена містом", - заявив Трубіцин.

У 2015 році у цьому будинку вже була пожежа, що виникла під дахом. Тоді загинули двоє рятувальників.

На першому поверсі будинку знаходиться бар "Бездельники", який вже відновив роботу після пожежі. На другому – Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України.

"Колись обидва поверхи були зайняті оркестром, але поступово у нас це приміщення "відтіснили", і у нас залишилося кілька кімнат на другому поверсі", - розповідав художній керівник оркестру Микола Лисенко після першої пожежі, яка сталася у 2015 році.

Він підозрював, що пожежа в будівлі могла бути комусь вигідна: "спалахнути дах сам по собі не міг, тим більше, що два дні йшли дощі. Це підпал! Мені здається, що це приміщення дуже потрібно певним бізнес-колам".

Вулиця Саксаганського вже втратила свій найстаріший будинок

Восени минулого року без дозволів за кілька днів знесли старовинний двоповерховий будинок №76. За словами історика Антона Короба, це був найстаріший будинок на Саксаганського, йому було близько 150 років.

Це була дерев’яна садиба, обкладена цеглою. Такий цегляний декор взагалі був характерний ще для 1860-х років. Цю садибу видно на світлині київського фотографа Франца Мезера, яку він зробив у 1870-х

На початку 1870-х років, як писав історик Дмитро Малаков, у Києві налічувалося менше 500 кам’яних будинків: більшість будинків, які зводили з каменю, були переважно одноповерховими садибами.

"Старі будинки Києва помирають швидко. "Ви не маєте жодної цінності, вас немає у списку пам’яток", — кажуть їм. А потім руйнують, бо кому вони треба, ці двоповерхові залишки того міста, яким був Київ на початку минулого століття", — з сумом писала Голова української Гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич, що мешкає поруч.  

Довідка "Коментарів"

Історія садиби простежується з 1849, коли вона перейшла у власність колезького асесора Т. Драгомирецького. Тоді з боку вулиці тут стояв двоповерховий дерев'яний, у плані Г-подібний будинок, зведений у формах класицизму за зразковим проектом фасадів № 2. У 1871 його розширено одноповерховою дерев'яною прибудовою, в наступному році - добудовою вхідного тамбура зі сходами на правому фланзі вуличного фасаду. 1881 з лівого боку будинку прибудовано другий тамбур зі входом на перший поверх.

Сучасний вигляд будинку – результат реконструкції дерев’яної споруди у 1899. Тоді новий домовласник А.Г. Райзман замовив у архітектора А.Ф. Краусса проект чотириповерхового флігеля. Ймовірно, під керівництвом архітектора одночасно був реконструйований й наявний будинок -  над входом спорудили декоративну вежку, фасади обклали цеглою та прикрасили з використанням ренесансно-барокового декору.

Краєзнавці підкреслюють, що будинок - рідкісний зразок забудови Києва середини ХІХ століття, який завдяки наступним перебудовам і ремонтам отримав репрезентативний вигляд і вдало вписався в навколишню забудову.

Він свідок створення вулиці на якій стоїть. Бо вулицю Саксаганського, тоді Жандармські – Малу і Велику, прокладали у 1850-1870 роках. У середині 1880-х між вулицями Паньківською та Тарасівською знесли приватні садиби, прорізали шлях і дві самостійні вулиці об'єднали в одну — Жандармську.

Будинок має статус пам’ятки архітектури відповідно до Наказу Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11 Архітектура та містобудування.