Мости в Києві руйнуються, мости у Києві будуються - хто на цьому заробляє

Хто стоїть за ремонтами тих самих мостів у столиці, які падають ще до початку експлуатації, і хто заробив чи заробить на цьому кілька мільярдів гривень

Останні роки Київ накрила "епідемія" аварій і подій на мостах, незважаючи на те, що у будівництво та реконструкцію міський бюджет вкладає мільярди гривень. Особливо яскравим прикладом став останній випадок з мостом на Шулявці, коли під час ремонтних робіт на 920 мільйонів гривень обрушилася ціла секція мосту. "Коментарі" вирішили розібратися, хто стоїть за ремонтами тих самих мостів у столиці, які опинилися на слуху через аварії, і хто заробив чи заробить на цьому кілька мільярдів гривень.

Міст на Дегтярівській у Києві, а заробляє оточення мера Одеси

1 жовтня, сталося обвалення мосту на Дегтярівському шляхопроводі на однойменній вулиці. Прямо під час ремонтних робіт впали одразу кілька прольотів, на щастя ніхто з робітників не постраждав.

У КМДА відразу ж відхрестилися від будь-якої відповідальності за те, що сталося, наголосивши, що відповідальність під час проведення робіт лежить повністю на підряднику.

В результаті увага була прикута до підрядника, який узяв на себе зобов'язання провести капітальну реконструкцію мосту. І треба сказати, що увага була виправданою, адже вартість реконструкції мосту склала 920 млн, а підрядником виступила одеська компанія "Ростдорбуд", один із фаворитів так званого "Великого будівництва" президента Володимира Зеленського.

Хоча сама компанія була створена ще 2005-го року, її "золота ера" почалася після покупки 2018-го року одеськими бізнесменами Євгеном Коноваловим та Юрієм Шумахером. При цьому Юрій Шумахер є депутатом Одеської міськради від політичної партії "Довіряй справам", яка з початку свого існування асоціювалась із одеським градоначальником Геннадієм Трухановим. Навіть штаб-квартира партії була в Одесі.

Але всупереч такому прямому зв'язку з Одесою, "Ростдорбуд" не обмежився приморським регіоном, а став одним із основних бенефіціарів "Великого будівництва". За даними сервісу Сlarity Project, компанія виграла 650 державних тендерів на 94 млрд. грн. Причому частіше, ніж у рідній Одеській області, "Ростдорбуд" перемагає на тендерах з будівництва автошляхів у сусідній Миколаївській області – 11,9 млрд грн та 12,2 млрд грн відповідно.

З Києвом "Ростдорбуду" не надто щастить – він переміг у 3 тендерах столичного "Автодору" на загальну суму 1 млрд 70 млн грн.

До якості виконання робіт "Ростдорбудом" завжди була безліч питань, у тому числі й у правоохоронців, тож проблеми з мостом на вулиці Дегтярівській будуть далеко не першим випадком і нікого особливо не здивують.

Так, у рамках кримінального провадження №4202012000000206 "Ростдорбуд", а також інші фаворити "Великого будівництва", наприклад, "Онур Конструкшн інтернешнел" підозрюються у розкраданні коштів при ремонті автошляхів.

За версією слідства компанії просто економлять на будівельних матеріалах, наприклад, не використовують в'яжучі речовини при укладанні асфальту. Простіше кажучи, шари асфальту не заливають бітумом, тим самим економлячи на цьому чималі кошти, адже тонна матеріалу, призначеного для дорожнього будівництва, коштує понад 12 тисяч гривень. Тонна асфальтнобетонної суміші для дороги може коштувати від 3000 гривень.

За версією "НВ" основним вигодонабувачем роботи "Ростдорбуду" є дочка Геннадія Труханова – Катерина, у фірми якої ТОВ "Скво" йдуть закупівлі будматеріалів, ймовірно, за завищеними цінами. Цікаво, що "Скво" перебуває у стані ліквідації з 13 вересня.

Два мільярди на Шулявський міст для Максима Микитася

Ще на початку 2017 року стала очевидною необхідність провести ремонт мосту на Шулявці - на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана.

Для порівняння, якщо на реконструкцію мосту на Дегтярівській виділили 920 млн грн, за реконструкцію мосту на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана, столична влада була готова віддати 2 млрд грн. Хоча спочатку сума мала бути вдвічі меншою – 1,05 млрд грн, але ж насправді Шулявський довгобуд почали реконструювати ще 2018-го року за суму майже в 4 рази меншу.

Так, 7 червня 2018 року переможцем тендеру на реконструкцію транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги та вулиці Гетьмана було визнано ТОВ "Північно-український будівельний альянс".

За даними ЗМІ, на той момент компанія була частиною будівельного конгломерату корпорації "Укрбуд", яка належала тодішньому народному депутату України Максиму Микитасю.

Цікаво, що згідно з додатковою угодою за №43 до тендеру, ТОВ "Північно-український будівельний альянс" отримав з держбюджету 1,117 млрд грн. та ще 286 млн грн має бути виплачено у 2023-2024 роках. Щоправда не виключено, що закінчувати роботу буде вже інша фірма, адже компанія з орбіти Микитася офіційно перебуває в стані банкрутства.

Ще у 2020-му році під час повального банкрутства "Укрбуда" похитнувся і фінансовий стан ТОВ "Північно-український будівельний альянс", тож була ініційована процедура банкрутства та створено комітет кредиторів, правда до оголошення компанії неплатоспроможної справа все ж таки дійшла: було прийнято рішення про досудову санацію підприємства.

Водночас, Міністерство оборони України – один із кредиторів підприємства, запропонувала скасувати план санації через неможливість його виконання. Поки Господарський суд Києва відкидає пропозицію Міноборони, востаннє зробивши це 25 вересня.

Якщо ж Міністерству оборони вдасться проштовхнути рішення про відміну санації та визнання ТОВ "Північно-український будівельний альянс" банкрутом, доведеться задуматися про зміну будівельної організації та новий тендер. А це у свою чергу знову здорожчить реконструкцію та займе ще більше часу.

При цьому навіть у довоєнний 2021 рік закінчення робіт з ремонту Шулявського мосту планувалося на 2023 рік. При цьому безпосередньо під час проведення ремонтних робіт на Шулявському мосту відбувалися ЧП, наприклад падали опори освітлення.

Втім, Максима Микитася, який вже заробив на цьому довгобуді 1 млрд 117 млн грн, і якому столична мерія заборгувала ще 286 млн. грн. навряд чи все це сильно засмутить.

Але ось хто не тільки засмутиться, а й постраждає, то це кияни та українці, які хворіють на серцево-судинні захворювання, адже крім Шулявського мосту у тому ж 2018-му році ТОВ "Північно-український будівельний альянс" переміг на тендері з будівництва нового корпусу Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова. Йшлося про 2 млрд 567 млн гривень із держбюджету.

Згідно з умовами тендеру, завершити роботи мали до 31 грудня 2021 року, проте за додатковим договором, укладеним 20 грудня того ж року виходило, що завершити роботи не встигли, а оплатити послуги планувалося у 2023-му році, знову ж таки, без урахування фактору війни. Тепер, якщо ТОВ "Північно-український будівельний альянс" визнають банкрутом, новий корпус стане довгобудом. Але за договором фірма вже встигла отримати як мінімум 584 млн. гривень у 2018-2021 роках.

Міст Кличка за 300 мільйонів для "дружнього" КП при мерії

Пішохідний міст між парками Хрещатій та Володимирська гірка, можна сказати, прославили мера Віталія Кличка, чому сприяли два чинники. І якщо на честь незвичайності конструкції – зі скла, міст отримав назву "скляний" або "міст Кличка", то ось другий фактор – його аварійна небезпека, навряд чи додала градоначальнику популярності у киян.

Міст відкрився у травні 2019 року і став окрасою столиці, а сам Віталій Кличко пишався тим, що при планах витратити на будівництво 420 млн грн вдалося обійтися меншими сумами – 306 млн грн, з яких на сам міст пішли 278,5 млн грн.

Проте, скло на мосту раз у раз лопалося – у липні 2019-го, навесні 2021-го, і його постійно доводилося міняти, у чому звинувачували вандалів. Востаннє це сталося у січні 2022 року. 

Говорячи про ціну мосту з прилеглими парками 306 млн грн. Віталій Кличко все ж таки лукавив.

Справді, перший тендер на будівництво мосту заявлявся КП "Інженерний центр" КМДА у 255,5 млн, згідно з тендером від 26 листопада 2018 року. Проте 23 травня 2019 року, за три дні до його офіційного відкриття, було закуплено додаткові послуги з будівництва мосту на 73,8 млн. грн.

Тобто реально на будівництво мосту було заплановано витрати у розмірі 334,3 млн грн, але 24 січня 2020 року сторони погодилися на зменшення ціни робіт з 73,8 млн до 40,2 млн грн, та з 255,5 до 2373 млн грн, Тож остаточна ціна мосту склала ті самі 278,5 млн грн, названі мером.

Втім, у лютому 2019 року КП "Інженерний центр" КМДА провів тендер на 160,5 млн грн з реконструкції та благоустрою парку "Володимирська гірка" поряд із "мостом Кличком". Проте, 31 березня 2020 року цей договір було розірвано, але переможець отримав уже сплачені йому 91,5 млн. грн.

За підсумком "міст Кличка" та парки поряд з ним обійшлися не в заявлені мером 306 млн грн, а 370 млн грн. Але це ще не все.

Як нескладно здогадатися, всі роботи з "мосту Кличка" та парками поряд з ним проводила одна фірма – ТОВ "Спецавто-буд" з Дніпра, що належить якомусь Руслану Прасалову, з статутним фондом у 7000 гривень.

При цьому за даними аналітичного сервісу YouControl Руслан Прасалов є керівником 114 фірм, засновником 116 та власником 110. Також послужний список уродженця Полтавщини включає низку судових вироків щодо порушення порядку звітності та неповернення кредитів.

Однак це все безневинні витівки порівняно з кримінальним провадженням №12020100100007109, яким слідство вважає організацію КП "Інженерний центр" КМДА системою розкрадання бюджетних коштів.

За версією слідства, у 2018-2020 роках посадові особи КП перевели 430 млн грн різним фірмам-переможцям держтендерів, хоча останні постачали товари та послуги за завищеними цінами, неякісні або й зовсім були фіктивними. Є в цьому списку і ТОВ "Спецавто-буд", що отримало від КП "Інженерний центр" 75,9 млн грн.

Отже, за будівництво та реконструкцію всього 3 київських мостів, які постійно руйнуються, незважаючи на мільярдні асигнування, підрядники вже отримали 1 млрд 540 млн грн, ще 286 млн грн мають отримати структури Максима Микитася за Шулявський міст. І це ми не говоримо про 920 мільйонів гривень, які має отримати "Ростдорбуд" пов'язаний з Геннадієм Трухановим.