"Пацани, закручуйте гайки лотерейщикам": Іван Рудий про гральний бізнес під час війни

Ігровий бізнес в Україні був законодавчо заборонений з 2009 року, проте оператори лотерей активно шукали способи обійти ці обмеження в законі. Журналісти порталу "Коментарі" дізналися, що відбувається зараз з інтерв'ю з головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) України Іваном Рудим.

Да, 2000 гривень. 

2000 гривень і мене це просто вбиває. Розумієш, наскільки вигідно зараз працювати, умовно кажучи, нелегально. Коли легальному сектору закручують гайки різними податками, правилами тощо, то, звичайно, багатьом математично вигідніше працювати нелегально. Є дуже такі точки "цікаві", наприклад, Ланселот на Лук'янівці.

Стара, як світ, але коли я запропонував правоохоронцям поїхати подивитися на нелегальний заклад власними очима, ніхто з них не наважився. 

Тут, насправді, все залежить від влади. Ми маємо зробити вихід на цей ринок простим і легким, тоді нелегалам буде економічно невигідно працювати. Наразі в YouTube можна подивитися засідання парламентських комітетів та проаналізувати позицію окремих депутатів і щодо роботи легального ринку азартних ігор, і щодо податкового закону 2713-Д, в якому прописані чіткі умови оподаткування — це GGR, низькі ставки та висока вартість ліцензії. Цей закон усі оператори дуже чекали. Так от, окремі депутати або не розуміються ані в економіці, ані в гемблінгу, або свідомо через власний інтерес блокують роботу легального ринку. Да й немає на державній службі бізнесового підходу до вирішення завдань. Першим зауваженням від колег з досвідом, коли я прийшов на державну службу, було те, що неможна на звернення відповідати день-у-день. Документ має набрати державної ваги! 

Знаєш, досі ні. Я своїм побратимам відверто сказав: "Хлопці, якщо ви тільки побачите, що в мене з’являються нотки держслужбовця, такого з “плахой” сторони, проведіть мені бесіду з занесенням в грудну клітину. Таке, між нами, пацанчиками…

Ну, не зовсім, не вигідно, але…

Дивись, по-перше, дійсно, як ти кажеш, на майбутнє. Є круті компанії, круті бренди, які тримають марку. Вони працюють не тільки в Україні, а тому для них важливий масштаб. 

По-друге, свідомість. Коли почалася повномасштабна війна, багато операторів максимально щиро і прозоро почали вести свою діяльність. Ми це можемо бачити по обсягам надходжень. 

І по-третє, високий рівень очікування щодо нашої перемоги, після якої Україна може перетворитися на мекку свідомих інвестицій. І зараз саме час заходити в цю нішу, оскільки для фіналу реформ залишилось дві речі — це чіткий податковий закон і державна система онлайн моніторингу. 

Давай. Наприклад, ліцензія на діяльність казино в мережі інтернет коштує 46 мільйонів гривень —  6500 мінімальних заробітних плат. Наразі, це 7 гривень одна копійка на місяць. Множимо, отримуємо 46,150 мільйонів гривень — це загальна вартість ліцензії. Але платежі мають сплачуватися за один рік наперед протягом п’яти років. 

Проте, поки немає державної системи онлайн моніторингу разовий платіж помножується на три, і тому і виходить у нас трохи більше 27 мільйонів гривень на рік. Ось чому всі чекають податковий закон та запровадження ДСОМ. Коли моніторинг запрацює, потрійний платіж буде скасовано. 

У нас до повномасштабки була дуже крута штука, інтерактивна мапа. Зараз ми разом із Держспецзв'язком будемо її відновлювати. На цій мапі було видно, по-перше, всі легальні заклади, по-друге, було відмічено, потенційні готелі, в які можна буде інвестувати. Буде функція: будь-який громадянин зможе сфоткати нелегальний заклад і на мапі місце позначиться червоним маркером-орієнтиром для СБУ, БЕБ та інших правоохоронців. 

Да, у нас будуть територіальні органи на місцях, в яких так само будуть функції нагляду і контролю.

Ні, не дублювання. Вони можуть виявляти і слідкувати за тим, щоб закриті заклади не відновлювали свою роботу. Тобто контроль, але без силових функцій. Хоча я топлю за розширення повноважень. От у нас зараз додалася функція контролю над рекламою і вже є перший кейс притягнення порушників до відповідальності. 

Да.  

Наружка теж є в поданні, як і деякі друковані медіа. Але не потрібно ж робити роботу для галочки. Умовно кажучи, давайте оштрафуємо якісь білборд, на якому написано не тим шрифтом сам рекламний лозунг.

Давайте відверто: ти йдеш, побачив білборд, прочитав, навіть, якщо ти захотів пограти, тобі треба взяти телефон, зареєстроватися. Тобто дуже довгий шлях. Інша справа — Telegram, де одразу тобі написано вже таким текстом, який просто манить тебе грати. Там і фрі-спіни, і бонуси, і гроші на депозит. Тільки пальчиком лінк нажав, всьо ти вже граєш. Оце зло.

Так, власника знайти… Ну, слухай, так само є інструменти. Сподіваємось, що в цьому році Верховна Рада та Кабінет міністрів України затвердять право контрольних закупівель. Оце крута штука, тому що зараз ми можемо тільки передати інформацію правоохоронцям. Але в них це довга і кропітна робота. Поки вони полюють на одного, то вже 50 нових дзеркал з'являться. 

Дивись, я не знаю. Мабуть, круто було б вам зв'язатися напряму переговорити. Коли був скандал з 1XBET, тоді я якраз пішов в ЗСУ.

Ні, це його рішення. І тут треба з ним на цю тему вести перемовини. 

Я тобі так скажу, їх дзеркала досі працюють. Чому вони не заходять? Я не знаю. Я тут не можу прокоментувати, але наскільки мені відомо, там дуже широкий санкційний пакет, то, мабуть, ризики для них завеликі.

Звичайно. Ми не можемо написати: "накласти санкції", але ми приймаємо участь в санкційній команді, обмінюємося документами. Ми надавали інформацію, за результатами аналізу якої міжвідомча робоча група приймала рішення. 

Ще раз скажу, навіть якщо я десь щось буду бачити чи здогадуватись, я можу тільки ці всі свої думки передати компетентним органам, і вже вони ухвалюють рішення.

Єдине, дійсно, дуже шкода, що постраждали гравці, багато багато грошей заблокували. В когось це 1000 гривень, в когось і 50 тисяч гривень. Наразі ми дуже тісно співпрацюємо і з Нацбанком, і з правоохоронними органами, щоб гравці отримали свої гроші. Цей процес ніхто "не похеріл". 

Ну, ти ж бачиш, що обсяги сплачених податків зросли (посміхається — ред.) Але тут така ж сама проблема —  в нас немає, на жаль, функції контрольних закупівель. А тому ми не можемо змоделювати ситуацію, зареєструвати аккаунт, поповнити баланс та зафіксувати відповідне порушення. Але ми дуже тісно співпрацювали з Нацбанком. Ми щотижня надсилали величезні пакети з кейсами. І потім Нацбанк разом із правоохоронними органами ці потоки інформації обробляли.

Ти ще зрозумій, що зараз шахрай 2004 року народження. Це людина, якій вже зараз 20 років, і мислення в нього дуже відрізняється від твого чи мого. Вони цифровізовані з народження. Якщо для нас з тобою, наприклад, крипта — це штука зрозуміла, то для моєї матусі — це "темний ліс". Ось і ми, коли стикаємося із молодими шахраями, опиняємося в такому ж "темному лісі". Для них той же міскодинг — це вже вчьорашній день. Він постійно вигадує щось нове, а ми до цього ще взагалі не дійшли. А ще й війна в Україні обмежує можливості запобігання та боротьби з такими шахраями. Наприклад, в Іспанії, в Латвії можна контролювати VPN, але потрібно встановлювали спеціальне обладнання. Розумієш, і тоді нелегалу потрібно було ще більше витрачати, інвестувати, щоб навіть це обладнання обходити. 

Так і є. Була б моя воля, я б, навіть, погодився б на податкову амністію для гемблінгу, звісно, виключно для тих, хто готовий вийти із тіні. Тобто ми закриваємо очі на всю твою "історію", але давай тепер ти будеш працювати за законом. Так само можна гратися і з безкоштовною ліцензією: заходьте на ринок — з’явитесь в легальному просторі. Я б навіть такі кроки зробив. Це звичайний бізнесовий підхід, при цьому економічно обґрунтований.

Але, якщо таку тему озвучу депутатам, то ті люди в комітетах скажуть: "Рудого підкупили, він лобіює інтереси гемблінгу". Розумієш, який буде резонанс, якщо трішки перекрути формулювання фрази. Багато хто грається у популізм та клікбейт, а крутого продуманого менеджерського підходу немає. 

Або взяти роботу податкової. З усією повагою, але не можна душити курку, яка тобі несе золоті яйця. Можливо і є якісь факапи, але люди працюють, вони платять податки, вони тримаються в рамках закону, допомагають країні, ну, робіть якісь кроки назустріч. От ми, зі своєї сторони, дозволяли релокацію. Ми в реєстрі все поміняли, все відслідкували, щоб бізнесу було зручно. Знову ж таки, розбили автомат, ну окей, можна під цю ліцензію інший автомат зафіксувати. Війна — це форс-мажор для всіх і треба чути один одного. 

Тут, мабуть, треба по податкам дивитись. Pin-Up, Favbet. Десь вони поруч бодаються. Є теж моменти, я не виключаю моменти брудних ігор. Я не можу сказати, що в нас на 100% ринок об'єднаний між собою і потужний. В інших країнах гравці легального ринку співпрацюють з регулятором і, навіть, підказують, що прописати в ліцензійних умовах, щоб закрити лазейки, оскільки в середині усі гравці між собою домовилися. Ось така саморегуляція. Таким чином, легальний оператор стає крутим напарником для держави з точки зору контролю, тому що їм так само невигідно конкурувати за гравців із нелегалами та ще й платити при цьому ліцензійні платежі разом із податками.   

Звичайно. Згідно з штатним розписом в нас є підрозділ, який відповідає за зв'язки з громадськістю. Є підрозділ, який моніторить незаконну діяльність в мережі Інтернет. Тобто це люди, які шаряться онлайн та намагаються виявити нелегальний заклад, читають ЗМІ, реагують на звернення громадян. Дуже круто, що зараз спостерігається класна активність громадськості. Люди звертаються з конкретними кейсами. Ось, друзі, зверніть увагу — нелегалка.

Дуже часто мені на особистий телефон приходять повідомлення: адреса, фріспіни, казино, алкоголь безплатно. Я прінтскрін одразу і висилаю в БЕБ. Але усі такі нелегальні заклади дуже мобільні. Якийсь шухер, взяли обладнання під пахви, дорогу перейшли і відкрилися навпроти. 

Друже, це болюча тема. Вони якісь недоторкані. Строк регуляторних правил закінчився, нових для них ніхто так і не ухвалив. Закон лотерейний, який зараз є, я тобі скажу чесно, він монопольний, тому що виписаний під трьох суб'єктів. Тому ми ініціюємо певні зміни. По-перше, навіщо проводити конкурс на отримання ліцензії?! Лотереї — це та ж сама ігорка, а відтак і процедура має бути однакова — хочеш стати оператором лотереї  — даєш пакет документів, сплачуєш вартість ліцензії і працюй.

По-друге, не потрібно змішувати поняття — лотереї мають займатися лотереями. Зайди зараз на сайт будь-якого лотерейного оператора — там ті самі гральні автомати, ті самі ставки на спорт. Чому на це ніхто не звертає уваги? Хтось прикрив їх своїм колпаком. По-третє, в законі прописано, що лотереями має займатися державний оператор з досвідом роботи не менше 10 років. Який іноземний оператор сюди зайде? Про які нові інвестиції ми говоримо? Це треба змінювати, необхідна законодавча воля. Але знову ж таки напишемо законопроект, поки він пройде всі погодження, то зміниться до невпізнанності, а коли вийде в Раду, то покладуть його під сукно, бо "війна і не на часі". 

Поясни це народним депутатам, які вважають, що краще проголосувати за те, щоб гайки закрутити, ніж проголосувати, щоб сектор економіки розвився.

От я кажу, що я кажу — лотерея — зверніть увагу на лотереї на те, що вони зараз імітують азартні ігри повністю і в них на це є певний карт бланш. Потрібна політична воля. Політичне рішення навести лад в лотерейному секторі, тобто. Закон і за нього проголосувати, винести його в раду, опрацювати, витратити час. Да зараз війна, я розумію все, я слухай, я так покаюсь на камеру, як то кажуть, я час від часу їжджу на фронт халтурю — підвойовую. 

Не маючи майже, ну, сміх сміхом, але тобі кажу, як є там в мене там навіть пару фоточок якогось там заради сміху викладав, коли знаєш. Я дивлюсь — я коли пішов на державну службу — всі в костюмах ходять, а я не можу, я там — джинси шорти і татуїровки — да, коли повернувся з фронту, я навпаки форму — вже тут думаю — всі ходять такі тактичні ready to fire, хоча ніхто навіть автомат ніколи в руках не тримав і так це бісить, тому я не можу під них косити. Хоча, я по суті як би і маю право… Але час від часу там їжджу до пацанів, трошки допомагаю, я це не висвітлюю, тому що я вважаю, що добро має робитись тихо, мене бісить, коли там депутат відвіз там 10 банок тушонки і…

Давай будемо відверті. Ігорці зараз реклама не дуже потрібна. Всі знають, де і як зареєструватися, щоб почати грати. Усі реклама щодо умов, бонусів і виводу грошей йде в Telegram. 

Я, навпаки, скажу "дякую", за те, що оператори під час війни допомагають країні, тому що під яким би виглядом ця допомога не була, вона потрібна і не можна нею нехтувати. Звичайно, бісить, коли привезли одну автівки, а можуть привезти 20. 

Слухай, давай відверто, у нас так депутати роблять. Пишуть, що типу вони на фронті, але їх забирали у Дніпрі в броньованому авто одного з банків і возили на екскурсію. А він пише, що на "передку" був.

Це є. Пацани грають, грають багато. Обмежувати їх, сказати їм цього не робити, ніхто не має морального права. Хто як порається зі стресом: хтось на дівчат дивиться, хтось в Facebook зависає, а хтось просто в ігри грає. Мене бісить, коли люди, які не дотичні до ЗСУ, приймають якісь рішення або розповідають, що треба зробити взагалі, не маючи ніякого уявлення про те, що і як там відбувається насправді.

Зараз ми проробляємо можливість надати командиру право вносити прізвище бійця до реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, якщо він бачить, що людина заграється.

Дивись, порівнюючи з 2014 роком, коли я бігав в своїх Nike і в своєму камуфляжі, все кардинально змінилося. Взуття талани — ахрініти можна, нічим не гірше за Lowa. 

Тому, взуття — ок. Термуха — норм. Те, що мені дала держава — спальник, бронік, каску, взуття — все якісне. У порівнянні з 2014 роком — небо і земля. Це перше. Друге — харчування. Зараз це ТОП. У 2014-му, коли наш підрозділ кинули в Герасимовку на кордон, ми їли цвілий хліб, тому що тобі дали мішок хлібу і нікого не хвилює, де і як ти маєш його зберігати. Ну ще "червона риба" була — кілька в томаті. І норма води в тебе 800 міліграм на добу, як хочеш, так і їли. Зараз вода в пляшках, їжа різноманітна, одяг якісний. Але є одне "но" — бюрократичні моменти, дуже важко списати з балансу те, що тобі видали, навіть, якщо в бою речі зіпсувалися, бо номенклатурний строк їхньої служби півроку-рік. 

А от що мене дратує — відкриваєш Facebook, а там жалісливі пости: "Людоньки добрі, допоможіть бійця одягнути". А потім дивишся, в якихось ТРО на заході України пацани стоять в ловах з коліматорами тощо. Ну, от навіщо тобі в тилу коліматор чи тепловізор?! Але потім, коли цих чоловіків кинули на ротацію на фронт, ті ж самі жінки, що для них донати збирали, волають: "Боже, боже, наших бідних під кулі кидають". Вибачте, він же в тебе запакований, як ніхто інший. Ось такий абсурд. Не розумію, навіщо людям в тилу якісь речі, які потрібні на передку. А тому я оцінюю КПД донатів, які збиралися по Facebook, десь у 20%. Бійця держава одягне нормально, держава витрачає на це кошти.

Знову ж таки, перші рази, коли людина тільки починає воює, дай Боже, щоб при перших обстрілах, щоб він хоча б у позу зародку скрутився. Який там коліматор. Навушники держава не видає, а це штука дуже потрібна.

Робота є. Дрони, комплектуючі. Зараз війна трішки інша. Треба планшети для того, щоб конектитися. 

Закуповує, але, дивись, наприклад, все тобі видали, запакували. Перший бій, попала граната, або просто при перебіжці випав — все це расходники, розумієш. А держава більше, ніж належить, не видає. От кажуть: "Передали 20 дронів". Та вони усі за один день можуть лягти. Так само одяг. Да, тобі держава видала, але у бою все максимально швидко втрачається. А тому багато військових самі себе екіпірують. Я пішов воювати у всьому власному. Але це був мій вибір. А знаю під які задачі що потрібно, щоб було зручно й комфортно. В мене своя зброя, свої набої. З набоями був колапс у перші дні війни, бо в мене арка 223 (карабін — ред.), я платив по 90 гривень за набій. Але мені було не шкода цих грошей. Це був мій вибір.