Іван Марчук: як народилося «Я ЄСМЬ…», пльонталізм та 14 творчих циклів

7 травня у Музеї історії міста Києва відкриється ретроспективна виставка "Я ЄСМЬ…" – Іван Марчук"

Виставка присвячена 85-річчю видатного українського художника, він  народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка на Тернопільщині.

На виставці будуть представлені дев’ять з чотирнадцяти творчих циклів художника – понад 70 картин. Двадцять творів експонуватимуться вперше, які Марчук створив протягом останнього року.

 

Про цикли

Два року тому Марчук розповідав як народилося стільки циклів:

 - Радянські живописці такі всі однакові, що й не розрізнити, бо всі малювали в одному стилі – в соцреалізмі. То були страшні пута, з яких бажав вирватися і вирвався. Мені хотілося бути в одиничному екземплярі, творити нові світи і творити їх по-своєму, не так, як робили всі довкруж. І в мене вийшло, бо сказав: "Я єсмь", після чого народився новий Марчук. Дерево росло, відгалужувалося новими гілочками-марчуками, кожна з яких - то я в новій технології. Тепер є 13 Марчуків.

Художник планував зайнятися абстракціями, чимось "між дитячим малюнком і модерном. Графічно буде дуже цікаво". Мабуть, так народився новий – 14 цикл.

У доробку майстра близько 5000 картин, але метр гірко всміхається:

- Вони пішли світом, багато роздано. Мої роботи тепер ходять в Україні по аукціонах. Мене забороняли 17 років, тому картини просто роздавав, бо не знав чи виживу. Я раб, прикутий до мольберта: о п’ятій прокидаюся, о шостій іду до майстерні – і так щоденно. Живу за чорним календарем, бо не маю в ньому червоного кольору. Відпочивати не вмію, хіба що кудись їду, та й то останнім часом в літаках і поїздах малюю.

Іван Марчук

Унікальний "пльонтанізм"

Марчук винайшов цілком оригінальну техніку "пльонтанізм" (від слова "пльонтати" – плести, переплітати). Це неймовірна складна й водночас цікава техніка нанесення фарби тонкими кольоровими лініями, переплетення їх під різними кутами, завдяки чому утворюється ефект об’ємності й світіння. Вона практично не підлягає повторенню.
Представники різних галузей знань намагаються збагнути секрет феномену Марчука і притягальної сили його таланту. Вплив його полотен на глядача можна порівняти з дією 25 кадру, що передусім діє на підсвідомість. Може, вона зародилася ще в ранньому дитинстві художника, бо він народився в родині відомого на всю округу ткача.

- Із 1972-го й по 2016 рік у цій техніці писав пейзажі. Тепер уже не малюю, бо дуже тяжка праця, а відірватися від неї не можна. Коли буваю на природі, особливо восени, взимку чи весною, дуже хочеться відтворити на полотні ту красу, але тяжко стало це робити. Пейзажі так ніхто у світі не зображав, бо я не хотів малювати їх як усі, натомість люблю фантазувати, конкретики не сприймаю, - розповідав художник журналісту "Коментарів".

- Часто можу побачити, що жінки плачуть біля моєї картини, де зображена облуплена і обдерта хата, похилені штахети, рання весна. Називається вона "Народились. Виросли. Пішли". Бо багато наших людей народилися в такій хаті, а потім життя їх порозносило по світу. Але та хатинка досі у їхньому серці.

А де музей?

Ще за часів президентства Віктора Ющенка, Марчукові було обіцяно відкрити музей в Києві. Це була одна з передумов його повернення додому з США, де він прожив 12 років. За 15 років будівництво так і не розпочалося. Нині ж, навіть, землю на Володимирській гірці, яка була виділена під будівлю музею, Київрада планує повернула собі.

Усі свої творчі надбання митець зі світовим визнанням змушений зберігати в майстерні на Пушкінській. Іван Степанович каже:

– Керманичі не хочуть дати доступ до картин, яких я можу пару сотень подарувати, дайте тільки стіни – хай люди дивляться, ходять кожного дня. Коли мене довго не виставляють, то на кожному кроці можна почути: "А де вас можна побачити?". Всі питання до влади – хай дасть стіни, а я подарую картини, які, може, потім розкрадуть. Іван Марчук. Автопортрет. Фото Лади Бондаренко

Полишати пензлі та фарби і йти на відпочинок 84-річний живописець не збирається:

У голові маю стільки ідей, що не знаю, котру вибрати. У мене є картина, де я намалював себе 150-річним. Називається вона "Наперед заглядаючи", таку я собі поставив планку".
 Де: Київ, вул. Б. Хмельницького, 7.

Коли: 7-23 травня.

Квитки: повний – 180 грн, пільговий – 120.

 

Раніше "Коментарі" розповідали, що в Києві відкрився найбільший в Україні парк динозаврів, розпочалася прогулянкова навігація Дніпром і у п'ятницю відкриється виставка тюльпанів.



Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися