Дарницький район: жителі нарікають на транспортний колапс, нестачу місць у дитсадках та критичну відсутність зелених зон

Місцеві кажуть, що по-людськи не живуть на Дарниці, а просто ночують, адже навіть банально нема куди вийти прогулятися з родиною, дитячим візочком або ж собаку вигуляти поблизу: тут немає ані парків, ані скверів

Стисла історична довідка про Дарницький район

Як зазначають історики, походження назви сучасної Дарниці достеменно невідоме (ймовірно, від слова "дар"), а історія Дарниці сягає у глибину тисячоліть. Як подає Дарницька районна адміністрація в м. Києві на своєму сайті, у 1896 році на землях, що належали київському Пустинно-Микільському монастирі праворуч від залізниці, виникло дачне селище Нова Дарниця, коли 43 особи взяли в оренду 80 ділянок площею близько 800 квадратних сажнів кожна. З часом тут проклали 12 широких прямих вулиць. А перша письмова згадка про Дарницю датується 1509 роком.

Переходячи до більш сучасної історії, адміністрація зазначає, що перетворення Дарниці на великий промисловий район Києва відбулося у роки довоєнних "п'ятирічок", коли було побудовано Дарницький вагоноремонтний завод. Йдеться про ДВРЗ, Рембазу № 7, завод "Вулкан", Хімфармзавод, Дарницький шовковий комбінат, комбінат штучного волокна, Лісохімкомбінат, Авторемзавод та інші підприємства, загалом — до 20. 

У 1935 році було утворено Дарницький район міста Києва. Цікаво, що у 1969 році його населення перевищило 500 тис. осіб. Саме через це тодішня влада вирішила створити новий район, розділивши Дарницький. Так 23 травня 1969 року було створено Дніпровський район.

Зараз до складу району входять Нова Дарниця, Позняки, Осокорки, Харківський масив, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі.

Місця, які вважаються популярними на Дарницькому районі

Дарницький район за найкращими традиціями столичних спальних районів, на жаль, не може похвалитися широким спектром популярних пам'яток або місць на своїй території. Їх список починається з Музею каналізації, який складно назвати популярним місцем серед усіх категорій населення. Далі також можна подивитися, якщо ви таке любите, "Трущоби на Позняках".

Однак насправді цікавим і популярним не тільки для українців постмодерним місцем є "Кладовище автобусів". Це місце раніше було автопарком. Нині тут стоять покинуті автобуси та тролейбуси, які вже нікуди не поїдуть і нікого не повезуть. Це місце вражає унікальною архітектурою та одночасно своєю історією, а занедбаний транспорт доповнює атмосферність цього "цвинтаря". Саме на ці особливості звертають увагу іноземні журналісти, у тому числі із CNN, захоплюючись вказаним постмодерністським забутком. 

Безсумнівно, як і багато спальних районів Києва, Дарницький також може похвалитися своїм парком-гігантом – парком "Партизанська слава" (площа 111,97 га). Попри критично низьку кількість зелених зон у цьому районі (про що йтиметься докладніше далі), цей парк справді рятує своїм існуванням і станом дозвілля у ньому багатьох мешканців Дарницького району, особливо з маленькими дітьми, які дістаються сюди з різних мікрорайонів Дарниці.

Позняки-Осокорки-Харьківський масив – народна назва “ПОХ”. Мешканці про стан одних із найбільш забудованих житломасивів Києва

Дарницький район - один із найбільш густонаселених спальних районів столиці. Мікрорайони саме Дарницького району вважаються найгустішими за забудовою. Йдеться, звичайно ж, про Позняки, Осокорки та Харківський масив.

Ці житломасиви виправдано вважаються "бетонними джунглями", адже забудовники спорудили їх прилеглими один до одного. Як кажуть місцеві жителі, вони позбавлені смаку. Це сірі висотки та ще й у неймовірній кількості. Інфраструктура району, у якому були зведені масові забудови, при цьому не пристосована для такого навантаження на різних рівнях: немає ніяких зелених зон, величезна проблема з трафіком і стоянками, велика щільність населення. Що ж, тенденція містобудування на Лівому березі домінує і не збирається зупинятися у своєму зростанні.

Місцеві розповідають, що по-людськи не живуть на Дарниці, а просто ночують, адже навіть банально нема куди вийти прогулятися з родиною, дитячим візочком або ж собаку вигуляти поблизу: тут немає ані парків, ані скверів. Ті зони, які є, розташовані не поблизу, а двори біля будинків тут є місцями масового паркування. Проблемою є й відсутність при створенні відповідної освітньої та медичної інфраструктури у співвідношенні до кількості мешканців на всі побудовані будинки. Чи має медичне питання стояти одним із перших на порядку денному за часів пандемії, за часів, коли Україна – перша країна за смертністю від COVID-19? Але проза київських забудов, на жаль, тільки зміцнює тенденцію їх виключно ущільнення на ПОХ-у: Позняки-Осокорки-Харківський (у народі саме так прозвали сполучення цих масивів).

Давайте про всі проблеми по черзі. Кожен житель ПОХ-у, з яким спілкувалися журналісти порталу "Коментарі", говорить про надвисокий рівень перевантаженості, який виражається насамперед у незмірному транспортному колапсі, адже транспортна інфраструктура, як і освітня та медична, просто не розрахована на таку кількість мешканців району. Хоча й довгими заторами та переповненим громадським транспортом вас, мешканців Києва, не здивувати. Але це поєднання проблем внаслідок перевантаженості надає ексклюзивності у проживанні на території ПОХ-у. 

Транспортна перевантаженість супроводжується, як було зазначено вище, нестачею місць у навчальних закладах, традиційно, починаючи з дитячого садка та закінчуючи загальноосвітніми закладами. Люди похилого віку розповіли нам про переповнені поліклініки та лікарні у будь-яку пору року, до яких буває вкрай нелегко дістатися. Тут, звичайно, важливо зазначити, що проблема завантаженості медичних закладів була гострою ще до пандемії, а зараз і взагалі погіршилася.

Наступною болючою темою для жителів ПОХ-у є майже повна відсутність зелених екологічних зон. Молоді люди вважають, що все скрізь — сіре, бетонне та неживе. Дітям після школи або ж у вільні від навчання дні дійсно ніде провести разом час десь поблизу на свіжому повітрі. Крім того, такий залізобетонний "антураж" впливає на появу та розвиток психічних розладів у молоді.

Іншій категорії населення, наприклад сім'ям із дітьми, також немає місць для прогулянок. А дітям шкільного віку для таких занять і взагалі залишаються тільки апартаменти "бетонних джунглів": прохідка від одного під'їзду до іншого, адже більшість дитячих майданчиків у непридатному стані або ж поблизу їх узагалі немає. Люди середнього та похилого віку поділилися, що у цій ситуації їм найбільше шкода дітей, яким спільно нема де проводити час. Однак забудовники ПОХ-у разом із владою міста не поспішають із планами розвантаження та озеленення Дарницького району.

Також жителі окремо зазначають, що в умовах глобального потепління влітку на Дарниці просто нестерпно перебувати, адже на вулиці ані газончика, ані скверика, усюди один асфальт і бетон, які нагріваються. "Ягідкою на торті" є сморід від сміттєспалювального заводу "Енергія" на вул. Колекторній, 44. Мешканці Позняків скаржаться, що влітку не можна навіть вікна відчинити.

Менш гострою проблемою є комунальне питання, за словами мешканців Дарницького району. Здебільшого вони зазначають, що на прибудинкових територіях бруднувато, у тому числі й на дитячих майданчиках, ліфти також прибирають нестабільно. Люди кажуть, що звикли до "ремонтних" робіт і відключення гарячої води влітку, але цього року був нонсенс. Багато проривів, все літо не було гарячої води (замість обіцяних двох тижнів), усе перерите і ремонтні роботи, які ніколи не закінчуються.

Мешканці Дарницького району попросили окремо зазначити, що вони вважають ситуацію, яка склалася, не просто недбалістю чи прогалиною. На їх думку, це усвідомлене ігнорування потреб мешканців спального району при формуванні генерального плану керівниками міста. Тому люди наполягають на зупиненні зведення новобудов, доки не будуть забезпечені основні потреби місцевих мешканців.

Доступність житла на Дарницькому районі

У вказаному районі ціна на однокімнатні квартири на первинному ринку нерухомості в середньому становить від 600 до 4800 дол. за м2. 

На вторинному ж ринку нерухомості середня вартість однокімнатних квартир у районі коливається від 800 до 3020 дол. за квадратний метр.

Читайте також: Святошинський район: без води восени, з купами мотлоху, натомість "зелений" та універсальний або Солом'янський район: густонаселений спальний район із затишними парками, який місцеві жителі не можуть назвати безпечним.