Оборона Києва: що відбувалося у селі Мощун у перші дні війни

Селянам не казали, що в Гостомелі тривають запеклі бої

У селі Мощун, що став останнім бастіоном на шляху російських окупантів з Гостомелю до Києва, місцевих мешканців не попередили, що зовсім поряд тривають запеклі бойові дії. Про перші дні війни в ефірі телемарафону розповіла директорка клубу села Мощун Ірина Пономарчук, передають "Коментарі".

"Ми перебували у повній інформаційній ізоляції, тому що те, що відбувалося не співпадало з тією інформацією, яку ми отримували від офіційних новин. Більш того, з кожною годиною зв'язок слабшав", — згадує жінка.

За її словами, про те, що мешканцям села Мощун загрозує небезпека через бої у Гостомелі, їх ніхто не попередив.

"Гелікоптери, що полетіли на Гостомельський напрямок, ми бачили під своїми будинками, але після цього ми в новинах побачили, що Гостомель – наш. Тобто нашим родинам нічого не загрожує. Ми залишалися в будинках, слухаючи офіційні джерела про те, що треба не заважати ЗСУ робити їхню роботу і лишатися переважно в домівках", — розповіла Пономарчук.

Директорка клубу села Мощун намагалася зв’язатися з місцевими рятувальниками, але марно: "Моя родина з трьома дітьми перебувала у підвалі три дні, без електрики, без можливості приготувати їжу. Коли почалися прильоти в село і почали горіти будинки, що ми побачили з власних вікон, я намагалася додзвонитися в ДСНС, в швидку, коли з’явились поранені. Мені казали, що ви в Бучанському районі, а це означає, що ми до вас не доїдемо, оскільки немає ніяких мостів і шляхів сполучення".

Додзвонитися до столичних рятувальних служб з села Мощун було неможливо. З четвертого дня стало зрозуміло, що місцевим мешканцям доведеться рятуватись самотужки.

"Ми скоординувалися з територіальною обороною з сіл Мощун, Горенки, Пущі-Водиці. Особисто з їхнім керівником, який нам допомагав це все організувати. Також брали участь в евакуації людей Оболонська поліція, 72-га частина, що стояла тоді в Мощуні, навіть бійці "Азову" тоді були. З усіма ними я скоординувалась", — розповіла жінка.

Директорка клубу села Мощун Ірина Пономарчук вивезла свою сім’ю та допомагала з евакуацією місцевих мешканців, серед яких переважно були літні люди. Для цього склали списки, за якими вивозили людей.

"Ми були дуже успішними, тому що на момент закінчення окупації, так і не названою окупацією, Мощуна в нашому списку лишалося вісім людей, до яких не змогли доїхати, тому що вони були переважно в задній частині села, на дачах. Усім іншим було запропоновано евакуацію. На жаль, не всі погодилися, і декілька людей після цього загинули від вибухів у власних домівках", — повідомила Пономарчук.

Російські окупанти обстрілювали село Мощун з різних видів озброєнь, намагаючись прорватися з захопленого Гостомелю на Київ. Село знищували російські спецназівці, кадирівці, десантники та піхота. На Мощун скидали ракети та авіабомби. В цьому населеному пункті з 2800 житлових будинків 90% знищено обстрілами російської армії. Орієнтовну суму збитків оцінюють у близько мільярда гривень.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що у Чорнобильській зоні російські військові під виглядом навчань з території Білорусі тренувалися перекидати понтонні переправи через Прип’ять та концентрували живу силу за кілька тижнів до початку повномасштабної війни. Подробиці розповіла народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк.



Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися