Скандальний камбек і безіменні професіонали: кого "ОПЗЖ" веде до Київміськради

На місцевих виборах в Києві може відбутися повернення у велику політику мера столиці часів Євромайдану Олександра Попова. І це ще не всі сюрпризи, які підготувала партія ОПЗЖ киянам

Опоненти партії "Опозиційна платформа - За життя" постійно нагадують виборцям про те, що в разі своєї перемоги екс-регіонали влаштують політичний реванш. І ось на виборах до Київської міської ради "ОПЗЖ" має всі шанси реалізувати сценарій, яким так старанно "лякають" українців. Хто має шанс зайняти депутатські крісла столичної міськради від опозиціонерів, розбиралися "Коментарі". 

"ОПЗЖ" в столиці: від поразки до міськради - 5 років очікування

Судячи з прогнозів соціологів, "ОПЗЖ" може не просто потрапити до Київміськради, але ще стати в ньому вагомою політичною силою і, можливо, навіть отримати "золоту акцію", що дозволяє впливати на ключові голосування. За даними "Соціологічної групи "Рейтинг" та Центру імені Разумкова, "ОПЗЖ" входить в першу п'ятірку політичних партій в столиці, різняться лише цифри.

Так, "Рейтинг" дає "ОПЗЖ" 7,4% голосів тих, хто визначився і готовий прийти на вибори і 5-е місце в столичному топі партій, в той час як Центр імені Разумкова відводить політичній силі 11,5% голосів тих, хто визначилися і готових прийти на вибори. 

Результат для "ОПЗЖ" вельми обнадійливий відразу з двох причин. По-перше, такий рейтинг дозволяє подолати 5-відсотковий прохідний бар'єр і провести своїх представників до Київміськради. По-друге, "змити" приниження виборів в столиці в 2015 році, коли за ще "Опозиційний блок" проголосували 41 413 киян. Навіть "Партія рішучих людей" Борислава Берези тоді обійшла Опоблок на 309 голосів.

Ймовірно, таке зростання рейтингу "ОПЗЖ" - перш за все результат діяльності партії "Слуга народу", яка змусила частину її електорату і прихильників президента Володимира Зеленського переорієнтуватися на іншу політичну силу.

Разом з тим вибори в столиці на практиці можуть пройти для "Опозиційної платформи - За життя" зовсім не так добре, як в теорії. В такому випадку звинувачувати партія зможе лише саму себе, оскільки в політичній силі явно не слідують відомій приказці: "кадри вирішують все".

Команда анонімних професіоналів

"Київ гідний команди професіоналів і тільки "ОПЗЖ" може їх дати", - такий "партійний меседж" намагається донести виборцю через піар політична сила. Однак виходить у них це, прямо скажемо, досить своєрідно.

Так, в ході партійної конференції Київська міська організація "ОПЗЖ" 22 вересня висунула кандидатів до Київміськради та на мера столиці. Одним з них виявився Олександр Попов, який вже керував столицею як голова КМДА з листопада 2010 по грудень 2013 року і також очолив список кандидатів. Сам Попов, так само як і кандидати в мери, позиціонувалися на сайті партії як "команда професіоналів".

"Найсильніше місто нашої країни знаходиться в боргах, тому що ним керують непрофесіонали. Саме тому "втомлюються" мости, замість каштанів садять незрозуміло що. Давайте повернемося до нормального життя! Ми висуваємо на посаду мера найкращого кандидата, який сьогодні є в списку претендентів, - це Олександр Попов, який розуміє в господарстві більше, ніж всі, хто сьогодні прийшли до влади, разом узяті", - процитувала прес-служба партії слова співголови "ОПЗЖ" Вадима Рабіновича.

Дивно, але жодного прізвища з цієї команди професіоналів на партійному сайті так і не прозвучало, зате прес-служба процитувала побажання народного депутата України від "ОПЗЖ" Вадима Столара. Останній користувався в столиці стійкою репутацією "сірого кардинала" за часів президентства Петра Порошенка, і згадується в багатьох корупційних скандалах.

Навряд чи можна назвати це розумним ходом з боку "ОПЗЖ" - акцентувати увагу на команді професіоналів для Києва, при цьому не вказуючи прізвищ цих професіоналів, і козиряючи прізвищем, яке для киян давно стала одіозним. Як би там не було, перша десятка на виборах до Київміськради виглядає наступним чином:

1) Олександр Попов, ексглава КМДА в 2010-2013 роках і колишній міністр ЖКГ;

2) Юлія Сімуніна, підприємець;

3) Михайло Царенко, колишній гендиректор "Київзеленбуду" в 2012-2014 роках, працював в Управлінні Держуправління справами, і Київській обласній державній адміністрації;

4) Олександр Плужник, колишній начальник УБОЗ Києва в 2010-2013 роках, до цього обіймав високі міліцейські посади в Полтавській області, де працював мером Комсомольська Олександр Попов;

5) Олена Букало, підприємниця;

6) Ігор Кириленко, юрист і особистий адвокат народного депутата від "ОПЗЖ" Віктора Медведчука;

7) Юлія Уласик, помічник-консультант народного депутата від "ОПЗЖ" Вадима Столара;

8) Марія Марк, співробітник компанії "Київміськбуд";

9) Сергій Мамоян, екс-депутат Полтавської обласної ради, підприємець;

10) Володимир Яловий, колишній секретар Київради, соратник колишнього мера Києва Олександра Омельченка, працює в структурах столичної влади більше 30 років.

Представлений список демонструє кадровий голод "ОПЗЖ", який, втім, характерний для більшості партій перед столичними виборами. Їм явно не вистачає яскравих і відомих осіб, а наявні часто асоціюються зі скандалами. В результаті в списку часто виявляються представленими найбільш лояльні кандидати.

Мер-професіонал, який розігнав студентів

Олександр Попов - безсумнівно, найяскравіша постать в списку "ОПЗЖ" і немає нічого дивного, що саме його партія висунула кандидатом в мери. Разом з тим його управлінський кейс виглядає вельми неоднозначно.

З одного боку, за спиною кандидата від "ОПЗЖ" - безсумнівні успіхи в розвитку інфраструктури Києва, особливо під проведення Євро-2012: відкриття шести станцій метро Оболонсько-Теремківської лінії, реконструкції НСК "Олімпійський", інфекційного відділення Олександрівської лікарні, розв'язки-турбіни поблизу моста Патона і Жулянського шляхопроводу, відкриття Дарницького та Гаванського мостів.

З іншого боку, ім'я київського градоначальника міцно пов'язано з силовим розгоном Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року і вже 14 грудня він був списку нібито винних. Попов став фігурантом кримінального провадження за даним фактом, щоправда, сам він стверджував, що лише виконував розпорядження секретаря РНБО Андрія Клюєва. 14 січня 2014 року Олександра Попова було знято з посади градоначальника, а ще через місяць всі претензії правоохоронців з приводу розгону Євромайдану були з нього зняті.

Після цього ексглава КМДА пішов у бізнес, спільно з дітьми і братом розвиваючи сімейну справу в Полтавській області, основою якого було ТОВ "Офер УА", яке в 2019 році отримало держзамовлень в сумі на 18 млн грн і ще 2 млн грн, за даними YouControl, заробивши в 2020 році.

Втім, про політику Олександр Попов теж не забував і в 2019-м в якості самовисуванця балотувався на позачергових виборах до Верховної Ради України по 212 мажоритарному округу столиці. Ексглава КМДА тоді став третім, пропустивши вперед представників "Слуги народу" і "Європейської солідарності", але обійшовши на 342 голоси одіозного свободівця Ігоря Мирошниченка.

У ролі кандидата Олександр Попов постійно користується нагодою, щоб пообіцяти киянам зростання добробуту, зниження тарифів на комунальні послуги і поліпшення якості медичного обслуговування.

Скандальні кияни і наглядачі від кураторів

Проблемою партійного списку "ОПЗЖ" на виборах до Київміськради можна вважати відсутність яскравих кандидатів, імена яких були б відомі киянам. Тих, хто залишився, умовно можна поділити за географічним принципом - на "киян" і "полтавців".

До перших можна віднести №3 списку Михайла Царенка, який під час перебування Олександра Попова главою КМДА, очолював столичне КП "Київзеленбуд" та запам'ятався низкою скандалів. Серед них - скандал з підміною дорогих італійських каштанів для Хрещатика на звичайні дешеві, або так і не висаджені півмільйона троянд. Після зміни влади і відмови депутатів наростити статутний фонд підприємства влітку 2014 року Царенко звільнився і до 2016-го працював заступником начальника Управління Держуправління справами, яке тоді очолював Сергій Березенко. У тому ж році Царенко пішов на роботу в Київську облдержадміністрацію.

Інший колоритний киянин - №10 списку Володимир Яловий, який працює у столичній владі з 1989 року і починав ще з Олександром Омельченком. Власне, він досі є депутатом Київської міської ради від партії Омельченка "Єдність". Проте, для "ОПЗЖ" Яловий - не чужа людина, завдяки сватові - багаторічному тепер уже колишньому главі Шевченківської РДА Києва Віктору Пилипишину.

По-своєму цікаві прізвища №№6-7 Ігоря Кириленка - юриста, який є особистим адвокатом народного депутата України від "ОПЗЖ" Віктора Медведчука та Юлії Уласик - помічника-консультанта іншого нардепа Вадима Столара. Складається враження що останні виконують роль особистих кураторів від нардепів на виборах, а в разі обрання до Київміськради - і в майбутній фракції.

Полтавський клан: бізнесмен з партії Каплина і екс-убозівець

"Полтавчани" в списку "ОПЗЖ" до Київміськради умовно представлені двома фігурами і головна з них, безсумнівно, - ексначальник УБОЗу Києва в 2010-2013 роках Олександр Плужник. Чому його можна віднести до Полтавщині? Просто з 1994 по 2007 роки Олександр Попов обирався мером міста Комсомольськ на Полтавщині, а уродженець Донецької області Олександр Плужник фактично всю свою кар'єру в рядах МВС до 2010 року провів саме на Полтавщині та в крісло глави столичного УБОЗу перейшов з посади першого заступника начальника Головного управління - начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області. Плужник був знайомий з Поповим і, очевидно, користувався його довірою.

Під час його перебування на посту глави УБОЗу Олександра Плужника в ряді ЗМІ вперто пов'язували з Юрієм Цікаленком, називаючи останнього кримінальним авторитетом "Юрою-качком", проте офіційних претензій до Плужника у правоохоронців немає.

Номер 9 списку "ОПЗЖ" - Сергій Мамоян - досить відомий в Полтавській області бізнесмен і регіональний політик, давно подумував про серйознішу політичну кар'єру. Основний актив - ТОВ "Малдс-груп", що займається виробництвом і торгівлею м'ясом. Правда, зараз серед засновників фірми його прізвище відсутнє. У політиці Мамоян з 2015 року. Ставши членом політичної партії "Партія простих людей Сергія Капліна", вже в жовтні того ж року він став депутатом Полтавської обласної ради.

Успіх, очевидно, окрилив Сергія Мамояна і на проміжних виборах по мажоритарному округу №151 на Полтавщині, 17 липня 2016 від партії Капліна він балотувався до Верховної Ради, однак в підсумку посів лише четверте місце.

ОТЗЖ - перемога залежить від конкурентів?

Як неважко помітити, у "ОПЗЖ" на столичних виборах присутній явний "кадровий голод", який змушені заповнювати за рахунок особистих знайомих, а тому досить лояльних кандидатів. Однак такий підхід, по-перше, суперечить проголошеному "ОПЗЖ" постулату про команду професіоналів, а по-друге, відрізає партії можливість "взяти" голоси за рахунок особистих якостей самих кандидатів.

По суті, "ОПЗЖ" бачиться певним аналогом "УДАРу", в якому ставка робиться на особистість лідера. У одних це Олександр Попов, у інших - Віталій Кличко. Будуть плекати надії в даній політичній силі і на помилки опонентів, при цьому розраховувати, що самі проведуть передвиборчу кампанію ідеально. В цілому як лідер в очах киян Олександр Попов безсумнівно поступається нинішньому меру, зате ставка на помилки опонентів, перш за все, "СН" може виявитися виграшною, тож партія має всі шанси провести в Київміськрада кількох своїх представників.