Віталій Кличко проти всіх: скандали, зашквари і темні зв'язки, які можуть зашкодити меру

Політичний шлях мера Києва Віталія Кличка наповнений неоднозначними подіями, вчинками і зв'язками, про які конкуренти градоначальника нагадують його виборцям. "Коментарі" вирішили згадати основні з них

Одним з 20-ти кандидатів на посаду київського міського голови, які були зареєстровані Центральною виборчою комісією, є нині чинний мер столиці Віталій Кличко. Саме його шанси соціологи і експерти оцінюють як найбільш високі. Для Кличка це будуть вже треті вибори поспіль, і в двох попередніх він здобув перемогу.

Віталій Кличко: перші кроки

Видатний спортсмен, неодноразовий чемпіон світу з боксу Віталій Кличко перші кроки на політичній ниві зробив в 2005 році, ставши радником третього президента України Віктора Ющенка. Втім, ще до цього він відкрито підтримав Майдан. У публічній же політиці новачок засвітився в 2006-му, очоливши на чергових виборах до Верховної Ради виборчий список блоку "Пора-ПРП", сформованого на базі партій "Пора" Владислава Каськіва та "Партії реформи і порядок" Віктора Пинзеника. Але відоме ім'я не спрацювало, і при прохідному бар'єрі в 3% за новий блок віддали свої голоси всього 1,47% виборців.

Більш вдалими для Віталія Кличка можна назвати вибори, які проходили на місцевому рівні - в Київміськрада і на пост київського міського голови. Хоча перемогти йому вдалося лише в одних: діючий мер став депутатом Київради і провів туди ряд своїх прихильників. Проте, друге місце, яке він зайняв на виборах мера столиці з результатом в 23,7% голосів, говорило про гарні перспективи. Однак на позачергових місцевих виборах 2008-му Кличко став уже тільки третім, набравши 17,97% голосів, і зосередився на діяльності в Київраді.

Заявкою на вихід на національний рівень стало створення 24 квітня 2010-го року партії "УДАР" - "Українського демократичного альянсу за реформи", який очолив Кличко. На виборах до парламенту в 2012-му році "УДАР" показав третій результат, набравши 13,96% голосів виборців , і отримавши 46 депутатських місць у Верховній Раді.

Уже в 2013-му заговорили про президентські амбіції Кличка, які до того ж підігрівалися підписанням опозицією - "Батьківщиною", "УДАРом" і "Свободою" - декларації про висунення єдиного кандидата на майбутніх виборах. І саме лідер "УДАРу" виглядав найбільш імовірною кандидатурою.

Після перемоги Євромайдану в 2014 році кандидатура Віталія Кличка на президентських виборах була вже не єдиною (хоча, як і раніше, виглядала впевнено), проте політик зняв її на користь Петра Порошенка. Одіозний олігарх Дмитро Фірташ пізніше стверджував в суді Відня, що саме він умовив лідера "УДАРу" зняти свою кандидатуру в обмін на пост столичного градоначальника.

На виборах мера столиці 25 травня того ж року Віталій Кличко впевнено переміг в першому турі, набравши 56,7% голосів киян. У 2015-му продовжилося зближення Кличка з Порошенком - "УДАР" влився в Блок Петра Порошенка, а київський мер був обраний головою нового блоку. Таким чином на вибори мера Києва в жовтні того ж року Віталій Кличко йшов вже як кандидат від БПП-Солідарність, і під №1 в партійному списку політсили до Київміськради. Цього разу він набрав 40,57% голосів виборців. Але тоді не обійшлося без другого туру, на якому градоначальник отримав 64,1% голосів і став мером вдруге.

Від "Рибки" до Столара: "темні" зв'язки градоначальника

За півтора роки при владі до других виборів в столиці Віталій Кличко втратив 16% підтримки киян. Це пояснювалося рядом факторів, основними з яких стали його сумнівні знайомства і власна діяльність.

Ще в 2011-му "спливла" спільна фотографія братів Кличків і Віктора Рибалка (він же "Рибка") - кримінального авторитета столиці, вбитого в 2005-му році. Як писали тоді ЗМІ з посиланням на власні джерела, саме "Рибка" і Ігор Бакай (одіозний ексглава Державного управління справами при Леоніді Кучмі), патронували братів на початку їх боксерської кар'єри, виводячи на міжнародний рівень. Але оприлюднення цих відомостей в 2014 році ніяк не завадило Віталію Кличку стати мером вже в першому турі.

У 2015-му репутація міського голови виявилася серйозно підмоченою, і "дякувати" за це градоначальник повинен був "куратору" від БПП, до цього ексдепутата Київради і члена Партії регіонів Вадима Столара. Як писали тоді ЗМІ, Столар контролює серйозну частину "тіньових потоків" столиці. Це виявилося можливим, перш за все, завдяки впливу на керівництво частини комунальних підприємств (від 30%) та управління Київської міської державної адміністрації (КМДА) з благоустрою. А також тому, що Кличку "завжди був потрібен тренер", яким і став новий "сірий кардинал".

З плином часу список "наглядачів за Кличком" поповнився новими прізвищами столичних бізнесменів-забудовників (перш за все, народного депутата України Максима Микита) і чиновників КМДА. На близькому спілкуванні зі скандальними бізнесменами ловили і самого градоначальника.

Все це призводило до численних корупційних скандалів. Взяти хоча б ремонт шляхопроводу Шулявського моста, який провела фірма Максима Микита, а кошторис зріс з первинних 600 млн до 2 млрд грн. Або будівництво скляного моста за півмільярда гривень в столиці, на якому вже через кілька днів тріснуло скло. Словом, об'єкти, що належать місту і підприємства стали все частіше спливати в антикорупційних розслідуваннях. Апофеозом стало звинувачення в корупції першого заступника градоначальника Миколи Поворозника, який в квітні 2020-го через посередника нібито вимагав хабар від забудовника в 125 тис. дол.

Хоча, якщо врахувати, що ще влітку 2019-го на тлі загострення ситуації між КМДА та Адміністрацією президента ходили розмови про можливість зняття Віталія Кличка з посади голови міськадміністрації, сам мер не постраждав.

Вибори-2020: два десятка кандидатів, але лише один - Кличко

У 2020-му році за крісло столичного градоначальника битимуться 20 кандидатів. Але таке розмаїття, якщо вірити даним соціологів, не має значення, оскільки все одно найвищий рейтинг у чинного мера.

Він варіюється від 41% (за даними Центру імені Разумкова) до 43,6% (по даними Соціологічної групи "Рейтинг"). У його найближчого суперника - Андрія Пальчевського - від 9% голосів (за версією Центру імені Разумкова). А у Сергія Притули - до 9,8% (за даними "Рейтингу"), тобто він поступається Кличко фактично в чотири рази.

Свій рейтинг мер явно намагається використовувати для того, щоб знову провести в Київміськраду власну партію "УДАР", очоливши партійний список політсили на майбутніх місцевих виборах, і привівши з собою достатню кількість скандальних персонажів.

Серед них - "гроза МАФів" Дмитро Білоцерківець, ексзаступник мера В'ячеслав Непол (за версією СБУ, замішаний в схемі, по якій посадові особи комунальних підприємств-забудовників столиці "Житлоінвестбуд-УКБ" та "Спецжитлофонд" продавали житло за заниженими цінами компаніям-посередникам, а ті перепродавали його реальним покупцям) і інші .