У Києві стартував збір пропозицій щодо перейменування вулиць, парків та скверів

Оприлюднено перелік об’єктів, що планують перейменувати

Київська міська рада оголосила про старт збору пропозицій щодо перейменування ще 27 вулиць, провулків, проспектів, парків і скверів, назви яких пов’язані з радянським минулим та російським агресором. Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на мерію столиці.

Секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко повідомив, що столична влада продовжує збирати пропозиції киян щодо перейменування міських об’єктів в рамках процесу дерусифікації. Пропозиції прийматимуть до 7 лютого на електронну адресу: [email protected].

"Київська топоніміка має назавжди позбутись назв, які пов’язані з Росією та її тоталітарним режимом. У нашому місті необхідно перейменувати всі вулиці, провулки, проспекти, площі, парки, сквери та комунальні установи, назви яких пов’язані з країною-агресором, яка веде повномасштабну війну на території України", — наголосив Бондаренко.

Дерусифікація сприятиме зменшенню пропагандистського викривлення історії, а також увіковіченню українських героїв, відомих діячів та знакових подій, зазначив посадовець.

Перелік міських об’єктів, які планують перейменувати у Києві такий:

Святошинський район:

·       вулиця Олександра Блока;

·       вулиця Миколи Краснова;

·       вулиця Спартаківська;

·       парк імені Генерала Потапова;

·       сквер імені Феодори Пушиної.

Деснянський район:

·       провулок Ватутінський;

·       вулиця Маяковського.

Печерський район:

·       вулиця Драгомирова;

·       вулиця Салтикова-Щедріна.

Дарницький район:

·       провулок Крилова 1;

·       провулок Крилова 2;

·       провулок Крилова 3;

·       парк "Таращанець";

·       сквер трудової слави.

Шевченківський район:

·       вулиця Лермонтовська;

·       вулиця Отто Шмідта;

·       парк імені О. С. Пушкіна;

·       сквер імені Чкалова.

Солом’янський район:

·       вулиця Повітрофлотська;

·       проспект Повітрофлотський;

·       вулиця Пржевальського.

Подільський район:

·       проспект Правди.

Оболонський район:

·       вулиця Совхозна.

Дніпровський район:

·       вулиця Травнева;

·       вулиця Бажова;

·       вулиця Комбінатна.

Голосіївський район:

·       вулиця Гвардійська.

Зразок оформлення обґрунтування щодо нових назв за посиланням.

Днями стало відомо, що в Києві знесуть пам’ятник Чкалову, але в той же час профільна експертна комісія при Міністерстві культури та інформаційної політики України робить все, щоб біля Верховної Ради залишився пам’ятник Ватутіну. Про це заявив радник мера столиці та депутат Київської міськради Дмитро Білоцерковець. За його словами, в Міністерстві культури та інформаційної політики відбулося засідання експертної комісії, де розглянули подання столичної влади щодо зняття статусу об’єктів культурної спадщини з пам’ятників Ватутіну та Чкалову. Це рішення дасть змогу їх демонтувати. "З Чкаловим історія простіша, бо комісія рекомендувала зняти статус, що відкриває шлях до демонтажу. Планується найближчим часом. А от пам’ятник Ватутіну вони рекомендували включити як пам’ятку монументального мистецтва, що ускладнить та затягне процес демонтажу", — заявив Білоцерковець. 

Торік радник мера Києва заявляв, що столична влада не може демонтувати пам'ятник Миколі Щорсу у Києві, відкритий у 1954 році на честь 300-річчя возз'єднання Росії та України, через позицію міністра культури України Олександра Ткаченка. Пам’ятник Щорсу має статус пам’ятника національного значення. Спочатку перед демонтажем треба зняти цей статус. Окрім цього, є невизначені питання в законі про декомунізацію ще по трьом іншим пам’ятникам у столиці — це "Таращанець", Січневого і Жовтневого озброєних повстань. Усі вони зведені на братських могилах, і це — проблема для демонтажу, бо там є поховання. 

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що у Києві демонтують радянський герб з монументу "Батьківщина-мати" та вже створено проєкт заміни. Цього року має розпочатися конкурс на тризуб, який встановлять замість серпа і молота. 

Нагадаємо, монумент "Батьківщина-мати" розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Цей пам’ятник у Києві відкрили в 1981 році. Столична скульптура загальною висотою у 102 метри є найвищою в Європі. Вага сталевої фігури жінки зі щитом та мечем становить пів тисячі тон. На пам’ятнику обладнані два оглядових майданчика, з яких відкривається панорама Києва.

Через повномасштабне вторгнення російських військ в Україну у Києві та інших містах активізувався процес дерусифікації. Це стосується й монументу "Батьківщина-мати". Один з символів столиці пропонували змінити, зокрема — прибрати герб СРСР або замінити його на Державний герб України. Декомунізувати Батьківщину-мати у петиції пропонували ще торік. Автор вважав, що монумент можна перетворити на скульптура Архистратига Михаїла.